Skip to main content

Full text of "O dvanatsiaty tablytsiakh [microform] : opovidanie pisiia narodnykh kazok"

See other formats


СІНМ 
МісгоЛсЬе 
8егіе8 
(МоподгарЬз) 



^м 



ІСМН 

СоИес^іоп СІЄ 
шісгогісИез 
(топодгарКііез) 




Сапа<1іап ІпзіКиїе іог Ніз(огісаІ Місгогергосіисііопа / Іпз(і(и{ сапасіівп сІе тісгогерго()ис(іопа Нізіогідиез 






'ш.^тз^ж£ш^^шікш^:^^?:^:і&т^^ 



ЇЙ5: ~уі'т^^і^*£}^ ':-*%■-■ 



шт^^^^і^ш^!:^жш 



Тес^1пісаI апсі ВіЬІіодгарИіс Моїез / Моіез Іесіїпідиез еі ЬіЬІіодгарЬідиез 



ТІїе ІП8ІІШІЄ Ьаз аііетр^ей !о оЬІаіп Іґіе Ьезі огідіпаї 
сору зуаіІаЬІе Іог ІІІтіпд. Реаіигез о» ІЬіз сору «Іііс!і 
тау Ье ЬіЬІіодгарЬісаІІу ипідие, VVІ^іс^1 тау аКег апу оі 
<Іів ітадез іп ІЬе гергосіисііоп, ог \«ЬісЬ тау 
зідпііісапііу сИапде ІИе изиаі теІМосІ оі Ііітіпд аге 
сИескесІ Ьеіоуу. 



П 



Соїоигесі соувгз / 
СоиуеПиге сіє соиіеиг 



□ Соуєгз батадеб І 
СоиуеПиге епсіоттадбе 

□ Соуєгз гезіогесі апсі/ог Іатіпаїесі / 
СоиуеПиге гезіаиг^е е(/ои реііісиї^е 

І І Соуєг ІіІІе тіззіпд / Іе Іііге йе соиуеПиге тапдие 

І І Соїоигесі тарз / СаПез д6одгар^1і^ие8 еп соиіеиг 



Соїоигесі іпк (і є. оІИег ІЬап ЬІие ог ЬІаск) / 
Епсге СІЄ соиіеиг (і.е. аиіге дие ЬІеие ои поіге) 



П 



І І Соїоигесі ріаіез апсі/ог іііизігаїіопз / 



П 
П 

п 



п 



РІапсИез еі/ои іііизігаїіопз еп соиіеиг 

Воипсі жііИ оІЬег таїегіаі / 
Неііб ауес сі'аиігез сіоситепіз 

Опіу есііііоп ауаіІаЬІе / 
8еиІе есііііоп сІізропіЬІе 

Тідііі Ьіпсііпд тау саизе зґіас1о«з ог сіізіоіііоп аіопд 
іпіегіог тагдіп / Іа геїіиге зеггее реиі саизег сіе 
ГотЬге ои сіє Іа сіізіогзіоп Іе Іопд сіє Іа тагдє 
іпібгієигє. 

ВІапк Ієауєз айсіесі сіигіпд гезіогаїіопз тау аррєаг 
«іііііп іИє !є)Л. \Л/Ііепеуег роззіЬІє, іИєзє ►іауе Ьєеп 
отійесі Ігот Ііітіпд / II зе рєиі цие сєПаіпез радез 
ЬІапсЬєз аіоиібез Іогз сі'ипе гєзІаига!іоп 
аррагаіззепі сіапз Іе Іехіє, таїз, Іогздие сеіа біаіі 
роззіЬІє, сез радез п'опі раз еіб ІіІтбєз. 



[^ 



І'ІпзШиІ а тісгоіііте Іе теіІІеиг єхетріаіге ди'іі ІиІ а 
^(6 роззіЬІє СІЄ зе ргосигєг. Ієз сібіаііз сіє се( єхет- 
ріаіге диі зопі рєиІ-6!ге ипідиез сій роіШ сіє уие ЬіЬІі- 
одгарЬірие, диі реиуєпі тосІіЯег ипе ітадє гергосіиііе, 
ои диі реиуєпі Єл.дег ипе тосіііісаііоп сіапз Іа тбІЬо- 
сіе потіаіе і о ЛІтаде зоп! іпсіідибз сі-сіеззоиз. 

Соїоигесі радез / Радез сіє соиіеиг 

І • І Радез сіатадесі / Радез єпсіоттадбєз 



П 



Радез гезіогесі апсі/ог Іатіпаїесі / 
Радез гезіаиг^єз є(/ои реііісиїегз 



Радез сіізсоїоигесі, зіаіпесі ог іохесі / 
Радез сі^соїогбез, (асЬєІ^єз ои ріди^єз 



У Радез с1е<асЬес1 / Радез сібіасьбез 



п 



п 



ЗЬоуЛЬгоидЬ / Тгапзрагєпсе 

Оиаіііу о1 ргіпі уагіез / 
ОиаІКе Іпбдаїє сіє Гітргеззіоп 

Іпсіисієз зирріетепіагу таїегіаі / 
Сотргєпсі сій таїегіеі зиррібтєпіаіге 

Радез \«ІіоІІу ог рагііаііу оЬзсигесІ Ьу єггаїа зіірз, 
Ііззиез, єіс, Ьауе Ьєеп геїіітєсі Іо епзиге ІЬе Ьезі 
роззіЬІє ітаде / Іез радез юіаієтєп! ои 
рагііеііетепі оЬзсигсіез раг ип ІєиіІІєї сі'еггаїа, ипє 
рєіигє, єіс, опі 61§ Ііітеєз а поиуєаи сіє Іа?оп а 
оЬІепіг Іа теіііеиге ітаде роззіЬІє. 

Оррозіпд радез жіІЬ уагуіпд соїоигаїіоп ог 
сіізсоїоигаїіопз аге (іітей 1\«ісе іо епзигє Іґіе Ьєзі 
роззіЬІє ітаде / Ієз радез з'оррозаШ ауаШ йез 
соїогаїіопз уагіаЬІєз ои (ієз сібсоїогаїіопз зопі 
Ііітбєз сіеих Іоіз аїіп сІ'оЬіепіг Іа теіІІеиге ітаде 
роззіЬІє. 



Асісііііопаї соттєпіз / 
Соттепіаігєз зиррібтепіаігез: 



Техі іп Цкгаіпіап. 



ТИІ* Кеш іа (ІІгтма аі ІЬе гмІисСоп гаїіо сИеске<1 Ьвіом / 





Юх 


;итвп 


іеаНі 


Іпібаї, 


ііаих 
14х 


сіегМ 


исііоп 


ІПШЦ 


івСИІ 

18Х 


»88ои 


в. 




22х 








26х 








ЗОх 






























^ 






























12х 








1вх 








20х 








24х 








28х 








32х 



іо (Ь« д«п«го«ііу в(. 

NаI:іопа1 ЬіЬгсігу о£ Сапасіа 



и'«х«тріаігв (іІтА Іиі гарго(1иіі дгаса і !• 
в*п*гоаіг* й»: 

ВіЬІіоигедие пасіопаіе сій Сапа^ 



ТЬв ітав«» арраагіпд Нага ага іЬа Ьа«( яиаіііу 
роааіЬІа сопаіиагіпд гЬа сопгіиіоп апсі ІадіЬіІііу 
о( іЬа огідіпаї сору апа іп кааріпд \мііЬ <Ьа 
^іітіпд сопхгас' «расіїїсаиопа. 



Іаа ітадаа іиіуапіав от *(А гврго(1иі{в$ вуас Іа 
ріиа дгап() асіп, сотріа іапи йа Іа сопдіііоп а( 
(іа Іа папатА сіа Гахатріаіга (ііта. а( «п 
сопіогтії* ауас Іаа сопОіііопа сій сотгаї Ом 
Ііітада. 



Огідіпаі соріаа іп ргіпіад рараг соуага ага Пітчі 
Ьадіппіпд ¥¥ііИ «Па Ігопі соувг апа апділд оп 
(Ьа Іааі рада ¥УІ«И а ргіп(агі ог іИиаігаса^ ітргаа- 
аіоп. ог іЬа Ьаск со«аг ¥»Ьап арргоргіаіа. АІІ 
оіГіаг огідіпаі соріаа ага ^ііта^ Ьадіппіпд оп іЬа 
Іігат рада мііЬ а ргіпіа^ ог іііиаігаіад ішргаа» 
аіоп. лпа апНіпд оп іЬа Іаат рада мііИ а ргіп(в(і 
ог іІІиа(га<а(1 ітргаааіоп. 



ТЬа Іааі гвсогйасі (гата оп аасЬ тісгсІісГіа 
аЬаіІ сопіаіп »На аутЬоІ — ^ (таапіпд "СОМ- 
ТІМиЕО"). ог їИа аутЬоІ V (таапіпд "£N0"). 
««((іеЬамаг аррііаа. 

Мара, ріаіаа, сЬагх», атс, тау Ьо Ііітад аі 
сііі^агвпі га(1истіоп гаїіоа. ТЬоаа іоо Іагда »о Ьа 
апгігаїу Іпс1ис1а(1 іп опа ахроаига ага іИтаЛ 
Ьадіппіпд іп гЬа ирраг ІаЛ Напгі согпаг. \тіх їо 
гідЬї апд {ор 10 Ьопот, аа тапу ♦гатаа аа 
гоаиігаіі. ТЬа ІоІІоміпд «Ііадгата іііиаігаїа тЬа 
та<Гіо<1: 



^аа ахатріаігаа огідіпаих (Іопт Іа соиуапига ап 
раріаг ааі ітргітАа аоп< ІіІтАа ап соттапрат 
раг Іа ргатіаг ріаі а( ап «агтіпапі «оіт раг Іа 
(ІагпіАга рада циі сотрола ипа атргаїта 
(1'ітргаааіоп ои (1'ІІІиахгаііоп. »оі( раг Іа «асопсі 
рІв<. ааіоп Іа саа. Тоиа Іаа аиггаа ахатріаігаі 
огідіпаих аопі ІіІтАа ап соттап^аш раг Іа 
ргатіАго радо циі сотрогха ипа атргаїша 
о'ітргаааіоп ои сі'іііиаггаїіоп аі ап тагтіпапі раг 
Іа (ІагпіАга рада чиї сотропа ипа іаііа 
•тргаіпм. 

Цп ^аа аутЬоІаа «иіуапіа аррагаііга «иг Іа 
(іагпі*гв ітада аш еЬациа тісго^сГіа. >аІоп Іа 
саа: Іа аутЬоІа — «•аідпіііа "А ЗШУНЕ", Іа 
аутЬоіа ▼ аідпіііа "ПИ". 

Іаа сапоа. ріапсЬаа. «аЬІааих. аіс. раиуапі аіга 
ІіІтАа і (Іаа иих й» гАсІисііоп ОіИАгапи. 
Іогариа Іа (Іоситат ааі ігор дгапд роиг агга 
гаргосіиі* ап ип ааиі сІісЬ*. іі аах ііїт* Д рапіг 
йш Гапдіа аирАгіаиг даисИа, а» даисЬа і дгоіха. 
а< (1о Каи( ап Ьаа, ап ргапапі Іа потЬга 
д'ітадаа пАсааааіга. Ьаа ^іадгаттаа »и*уапи 
іІІиаггапі іа т*(ЬосІ«. 





1 2 З 

4 5 6 



МІСВОСОРУ ИЄ50ШТЮН ТІ5Т СНАИТ 

іАМЗІ опс) І50 ТЕ5Т СНАКТ Мо, 2) 



1.0 



І.І 



1.25 



їв 



2.5 



2.0 



1.8 



1.6 



^ ИРРЬІЕП ІІ\/ИБЕ 



1653 Ео5І Маіп 5('ег1 

''осЬєбїєг, N<•« Гогк 146С9 и$А 

(716) «82 - 0300 - РИопе 

(716) 288 - '5989 - Го< 



V У 



І г 



> / 



,1 \ 

; \ 




оповідане після нароіних казок. 



написав 



ОЛЕКСА БУЛКА. 







НАКЛадо;Г»РУ<;ЬКО. КНИГАМ ^^ ^^ 

848—850 Мейн Ст. ^ 



.А- ♦ 



7 



"У 






ь^ 



4 






і 






/ г 



І 



І. КУПЕЦЬ онисим. 

в однім великім МІСТІ жив давіпіми літами слаипиіі купець 
Описим враз з жении) Мариною в великім спокого і гаразді. 
Мали вони недалеко ринку нласпиіі дім, в котрім провадили 
торговлю ріжнородного товару. 

Приііти було до середини купця Онисима, то а;к за очи те- 
бе бере. Тут видипі господарські зііаряди, там дитиня і забав- 
ки, тут лежать купами свої полотна, там знов прибори до пи- 
с.:і'И, ілг и мі\а\ м\іча, рііж, г;ім зііои і.'у.ч:і рип і. і кхл.і ик'.)-,! 
поведеш, всюди видно чистоту і наї'ібільшиіі порядок. Поправ- 
дї сказати, великиіі маєток можна йуло начислити в тих поу- 
кладаних по лавках ріжних товарах. 

Дім купця Онисима стояв на краснім приступнім місци 
Три вулиці' провадили до сего дому. На вулиці, ию провадила 
з ринку, побачив ти кождої хвилі множество переходячого У 
^ода: чи то люди вертаючі з купном до дому, чи то урядники 
та ннші пани, що по трудах своїх заняті, хотять свіжим возду- 
хом відітхнути. чи то ремісники та рукодільники, шо полишив- 
ині спої варста 1 іі та мм <ап;!Лі<іваиігіі счи\ гіаііірпскі:. іі'.'рсходяї і, 
тротуаром та вимахують красними паличками чи то вкінці жен 
щинй прехорошо убрані з парасольками в руках, всі мусїли 
попри склеп і дім купця Онисима переходити. Другою вули- 
цею, ш,о провадила з передмістя, приходило знов множество 
селянського народа, то з домовими справунками вдавав ся до 
міста, несучи на пл чпх ріжні витвори свого труду, як огород- 
нину, сир,' яйця, масло, дріб, щоби все те проміняти за гроші а 
покупити всего, що до дому придасть ся; соли перцю, нафти і 
такого иншого. Треті і наіікраспіа вулиця вели до найбільшо- 
го і найвеличавійшого в тім місті дому, до церкви святої; тися- 
чами народу переходило туди щоденно коли на дзвіїгницї го- 
лос дзвонів" візвав вірних на спільну молитву. 

Колибудь заглянеш тутки, а ніколи не застанеш порожної 
вулиці; завсїгди ходять, їдуть фіри, всюди тріскіт і гуркіт та- 
кий, мов у якій великій фабриці. Не устають крики візників на 
переходячих людий, щоби перед кіньми уступали ся з дороги, 
колеса возів гуркотять по каміню, котрим ціла вулиця виложе- 



їм. С(.'|Н'д ііі.міікпі() ііі_\м\ І к.к'коту 11^' ч\«: ЧО.ІОІ1ІК лругого бе- 
сіди, хііП:! ііріпілі.' оіи.іі.к') і го.шсно КОЛІ,» ухії крикне. 

Тиж і не лиио, що нашому Оиіісммови добре ікмо ся. Бога- 
гі) іК'рс.чодячії.ч поперед дім ічміци, ,! ппГі.ічаїї, іі тисі., написа- 
ну на стїнї 1КМИМІМИ оукиами: Скіен мініаініх товарів купця 
(./ннси.ма«. кожднГі ^ цїканосін нстуниті, до сорслнни склепу, 
Ніоби переконати ся, >!ка сгір; вед.іипісті. ^ в христіянській кра- 
міііпн. і оодаіі ніооудь куіпітн. 

К'о.іиж хто мстуїппч. до склену, то кунеці) Сліисим красне- 
іііжо ііого ііі>ив,.іае, іі коли хто чого не ро.чумік, він порадить 
і пояснить псе як на до.їонї, кожлому н()ВІ[піті> товар, хоть ко- 
.пі Не стак. грошиіі, бо кождого добі^' знас, і ко/кдого любчть 
як рідноп) брага. Т:.:\им способом п мніе Гюму піаст*: в хату, як 
то ка/і ТІ, водою, гріш .^а кождим днем .ібільшаєть ся і з дня на 
День, < тижня на гпжлень купець ()ітсмм ставав ся оогатїншим. 
При тім всім ку'кць Онисим п;іол,.и.иі товари совісно і ко- 
ждому, хоч и наіімітппому справедливо иава/кпи або намірнн. 
Через тс весь нарід з .\;істч і ок(злііцї на закупно кожд .ї річи, чи 
ю Г(^сііодарської чи яких малих дрібниць, з наі"'більніок) охо- 
тою горнув ся до ІІОГО склеи\ . Гх) деж справедливої ваги і сн[)а- 
ведливпюго ЛІКТЯ не\"еііа жеНіиина діста.іа ,>ік не у купця О- 
ниси.ма? 

Купець Оиіісим і говар мас добриіі, а Л(і того таньїпе все 
продасть, чим другніі ;упец' ' 

Бувало зііідуть ся дві женнипн... 

Л де ви. кумо купили ту стяжк\ ? питає одна др\ту. 

— ^■ купця Онисрма! відповідає запитана. 

- \ де ту ТОПК\- СО ПІ? 

— \' купця Онисима! 

(.), певно жадна Не скаже нам ннакпіе, лиш то \ -пця О- 
ниспма, бо купець Онисим знаниіі кождііі .молодшії, кождііі дів 
чіші і кождому мущииї на около! 

1 дум;и:то. любі чи'ігпіі, то к>псці> Онисим .}ле він'ішов на 
ТІМ? О, деж там! Через справедливу вагу і міру, через добрі то- 
вари, яких ;каден купець в цїлі.м містї не мав. а до того через де 
іневу, бодаіі о один -ріиі продажу, люди брали товар лишень у 
купця Онисима. В ііого складі було завсїгди повно ічупцїв і то- 
Б\.і. ніколи не лежав неіюзнроданші. 

Минуло вже кілька л:т бід заложеня склеп\-. ІДастє роз- 
простерло ся в цілім домі купця Онисима і при божііі помочи 
Онисим на добре розбогатин ся так, що в цілім великім містї не 
?наіішов би ти богатиюго чоловіка. 



II. іігтіч). сим КУПЦЯ {)ии(;и,мл. 



І Іііч.ггконо купоні. ( 'ііііиїм іір',1 і.иііі іиіи . іч к :і піі.' її ма- 

.1 Х рііШіраХ, Л толі І,рііІ1І(іИ.іИ НІН і' іІІ С.ІМ ріііим ;; СІМНо ЖІН- 

К'іи) Д'і,;|;іііі<)!(і. Ліс ічо.іи кі.і ч.і ..і І ііиіміііік' ^"ч.и'іюіяіГі рух 

. Г».ЛЬ111І!И ся і .іа Г)(;>К( Н> Помочені ДІІІІИ.И» Л<> Гоїі». ПІН іі,Кі- їх 

ди'і*-' Н'} могло всю праііи» поіоіі а, Т" !іі)ті:ч;, п. и')і моїсдііх 

ч.и /ііііка ( ):!а мім. і ііі і ]п- 
іі\Ім\і і к\\- 



І1ІІІІ|и).)()И 1!іі\ ЛЮЛІІІІ Л' І \С 



п І и. Г 



.іііла СЯ жі' ііродажсК) тоиарін, але лаіія.іа ся ли' 
ііск) та роГиі.іа іісг, що Л'> і і кчіодііні !'>\п імлглччіі 

Коли мііііу.ю іііісгі. лїг ііід іаложспи склсіп. на '.чмім [)оиі 
ноблаюслопим IX Ікчччіїїініч 1 осії.іді. одним /(Д(.'[ о іим хлоіічи- 
і.''М, котрого ііаиіалії іістімьіом. .Чоі/іяда пі ноии іу сіил^) *:"Діі- 
ііу дпіину, сиоіо ііадіК! па будучпісті. і ііпімиіїали ік (Лча н го- 
лові, щоби макііі.кох:у П(.'Т[>иконч що алого не нрнключп.іо ся. 
А колі: піп п>іа' аачаїї ходити своїми дрібнені. мі\ч! піжснькамн 
і ро.іумін тата і мам\'. тлі Н/ічс маї; і.ісиіпііі ло не міра, яких 
ЛН1Н сам хогїв і іно лині ііому аабаї.ю си. І>о чоіо апт :іо\іу за- 
б[іакло, таї-: ссіїчас біжить мін до м.імн, а м.іма аансілн прихиль- 
на СВС^ЇІІ ДИТИПЇ, НЇЧОІ о ІЮМу не ІіІДЛЮїиі І!.. Л Д,СГ:. хоч би і і 

під асмлї. 

Идосіатках і посконіач н.чроогглі Ііе:|мік і нр'ї сгаріниіи о- 
іпцї родичів плнвав > добрі як н:'^Ч1у^ на маслі. Л ;соли скіпчи- 
.10 ся ііому піість літ, .-іаннсаи ііоги і'іатьк ) до піксії;. 

Зачав Пстріїк ходити до інко.іи. Ііаіько .< юї \тїхи не жа- 
лусав гроіннй справити свому олннаковн к[і.ісііе іиколиічл.ку 
одіж і накупити потрібних кннуКок, і ііаіиімінкні ііогсі ІДО денно, 
іноби добре у'мв си. Ліе нанімненя битька якосі. не дуже іниі- 
па.дали ііому до серця, а нікі п.на наука ііом\- і в 'о.юві не була. 
Гіому ЛИНІ було на гадці, щоби де виііти і а діті.мг чоііустувати, 
а.бо де якого .абитка К(>му .мюбиті!. 

Що був.іло батько покупит!. книжки, син С'/і'.ас підре; пю 
справить батько краср.у одежу, син сеіічас иина п''г' і пообдирає 
тви ;< тяжкою бідою иокінчии він гі и кляси нор- 



і'". СООї. 



І ^ 



мгльної н. а. а баті ко аидячи. їло а ним не ло[іадіпь, велів 
\чителовіі .а дальнюі шкільної науки іюі') увіліліити... 

Як почув пані ІІ:тіпік, то батько вже хні 'ьимі- ііого від 
науки в Н1к<^лі, то аж підскочив з [.адости... 

-- Тож то, -— подумав собі - теїк'р погуляю ' моїми то- 
вариінами! 

І так іуло .Гуляь да.л.мче так як не[Ч'д часом, коли ііого 
ло школи записано. 



С — 



Літа хутко оіж.іті.. ( м.і.имо і І 



тро. Став виростати и; ;>■ Гж 



ітрика став са гнликии ІІс 



г.уп си.ім о, постави, ии.роких плочии. а мав зл,)ропі т-кн то' 
пра. . Але июж а тою. коли ик а ма лку ;-. р.^-л, и с тн.'Г 

І так а ОЛИІМК.1 ІІстрп. а тої і-дтіої утїхи сп п єн ...г^-л., 
а .рим чесним родичим. котрі >с.<. иалї,о-лт ',' , > ,;'2г; 
.'"^ 'ио иа стар, ,ита оулуть м.,т., „рм к,м сио, пм-пи : олож іти 
І СН1И м.іегок ком\ нілкааати. 

Нидячи родичі, то їх сип І каро на таку іт юпогл' «гт.- 
;;- ^^ '^"•"' """-•> Р:му прпхол.пь'мипми г . 4.; ,и а'^ит ; 
ми до дому, аамикаїоть Гм.го до осіиого ,и кап а , й Ги ■, ' 
Рсчпа» ся. а сам, радять ся >цо робити, пи.ои .іоГо шп' ріж.'ти 

;;-- ис маємо, хтож иа паиА':^;а,;^с^:д..,::.;^:'-- ,,'^-;! 

ший'роі!і;Г"' ""'"• ''"'^' ^^'^^' - ^"^^^ '^^' '^^'"ь йому ин- 

ппоГ,!лІт'^-;,'"г' ''^""' """'''*' -^^'«'^"^^"•"і в осібнім помстканп 
гфоб>див си, була вже може десята година до поіулня ^нш 
-ь стукати до дверии та .роаить иа чім сві? стоїть ' """ 
_^^^_^ Приходять родичі, відсувають двері і всгу.а:.,ть до иоме- 



І! 



і 



попр.: . , 

«'иі і іцпж то 

І ч.і.кіи (кі іь- 



ся ного тона- 
о до шинку. 
І.' до шинку! 

.0 час мені у- 



І1\, каже, кк.іи илм- г.ік іцхниго і. 
ся, ЛИП' спраитс мені и..л\ одежу! 

Утітм.іи ся родичі Петра '.* такою жалми 
одіжг' 

— Зараз на ві.'чо[) маєш, син\. одіж ютош ' 

К'О. 

есіічас ми ,ц до міста і ;иодин кранця, ііюои сипони •• 
ьс'чс(і оуі ОДІЖ готопа. І стало ся ік' 

Іісчс|и,м ижс исрсПран ся Петро, сии к\мци О.іисима, в но 
ьу ОДІЖ, іюдинии си сам на себе, чи доб{ч' иристі^. .ии.іянун н 
.іеркало, чи до лиця, ниімиогмііи а дом\, сі.і[>нм И!нча»:м пу 
отив ся іти на місто. 

Коли лиш вииіион иа вуліиш), .іарал »янил(. 
рнство, приступи ПІ радісно до ні.оіо і ііроеяп. > 

- - ПЬ піл\ ,1 .і вами, мої товариіпі, вже <^ і 
каже. --- Вже жадного трунку не буду пити. ' .^ .... .„...,, , 

статкувати ся, бо ииджу сам. що вже' досить того' Ьуду брати 
ся гро-'і до якої (ім(или, бо родичі гиіваюті. ся на мене і сам ба 
ч\, ПІ ле роблн». 

Л тобі що дурне д.) голови п[)ииіпло? кажуть това- 
риша. Ти славного куііця-Г.оіача сші. (ллоііі Лилн еи ю іип- 
Ці.^ Л тож іюди не будуть з тебе сміити ся? А тож ти не міеш і 
бе.- праці л відки ж. ІТИ? Л тож .хто [>о;*калу«: тобі поацюватм? 
— - Та я вам кажу, шо родичі мої! - - каже Петро 
■ .'\ хиба би ти дурниіі був, їх послухати! кажуть това- 
риші. 

Став Петро і знову думає, що йому робити... 

— Правда, що ганьба прачювати, але щож пораджу'^ Не 
буду працювати то родичі гот" ще мене від себе прогнати' — 
так собі думає. - Але нехай! Гі фа иіду вже Д(« поСюти, а ни- 
ні ще троп.ки забавлю ся з несшми товаришами. Сего разу 
вже оуду мати розум і не буду тілі ко пити, що тамтого разу а- 
ле, щоби не піти з ними до шинку якось не виподає... 

І щоби перед товаришами в ікуиити ся іл встиду вступає 
в дім проклятого шинку. 

І щож думаєте, покаяв ся? Чи може уважає, аби не запи- 
ти ся.-' Де там! Келпііок за келїшком, шкляика за шклянкою 
так собі підсмарував, що десять раз гірше упин ск як тамтих 
разів а на останку що робить? Ту красну ноіу одїж. що допер- 
ва НИНІ єму родичі справили і перший раз взяв па сс'бе скинув і 
застамин жидони ла горілку а сам лишив си лиш и камізельцї' 
ІОДІ пянии як чотири москалі, вже майже над юсиітком зато- 
чуючи ся то сюди то туди, потяг ся до дому, ледве ногами по- 



— 8 — 

"ІК^:,^™^,^:-^ЛЙ'-г^;;'"» "'-"»>- ' -р-^ 

,-, п,., ,Л"™^"^''.^" -^°">' ^ ^"-іасом і криком, .1Ї2С до х ,ті. як- 

го по^їг ■-- г- ^і ='гг>.л;;;;:гг ^" ™- 

- Нещасним, не дотримав слова! - аж раме-г ш .лвиг-,„ 

серця"- зТвтваТр ?,',";!„!? '" "'"■■'• - '^"*'= з =""ким болем 

кий злий син не годен, щоби поперед мої очи ходив' 
ж постановив, т&к і зробив 

каже 'Т.",я7'ї',п"'^ ' "'•*''"' "*^ ^^ «'^''о <^тець нічого не 
каже, лиь дає йому красну нову одежу і готівкою значний 

тебе ^с^^'^^'.^^^^Г^^ ~ -- -^ -- - -би 
нувся"в7/не'Г'' "^Р^"Р«^""^ ^^^«' --^ дарма: Отець відсу- 

— Досить того! — каже відходячи. -— Вже мор миппг.м. 

сезб"оіг^?.ї:..Т7,'""^' т -^^"^ ^^ кра."пш"т;дов:;";г 

бачили! ' '^-^' ''°^'' ^^°^ ''^^'^ '•''^' о*'" більше не ио- 

Петро не хотів вийти, але отець злапав його ^а течі і вм- 

^а-к'іюч.'^'" '" найбільшого ворога з кімнати і зам,^нув двері 
Вийшов Петро з хати, став і думає... 

— - Куди мені тепер подїти ся?... — питає ся сам себе — 

июо„";,'о"Ги;^Гтов.р'сГво"™^Р" ' "'"'"^ ■■^"-■™ =■""«-• 
Знайте мої любенькі Читачі, що з.іих товариічів не тпеб і 

ни ^уть' вТн'з ч'^.':.?.' "'^^' -^^^Р" "^'^^^^''^ ^^ "^ вулицї У во- 
ни суть. Вш зачинає о свош пригодї оповідати, що -^ ним ста- 
ло ся 1 за пю їіого отець від себе вигпаз. " 

— Дурний! — кажуть вони. — А деж ти піл.;;-!'- .-^бо ти з 
в:дки прийшов до них? От як маєш гроші, ходч з н;ми! випім 



ЯР** 



^г^ї^^еТ^'^^ГІЛеХ 



о — 



Огонь муситі. 

0')0[ГГ;1Є СЯ до 



І 



тае просто 



!іі<- по о;иі(ім>\ гі ііогіїму исрнсіп иа;!лд до дому., 
тебе пріїняти! 

Став Петро на .- ьи.пжу і задумав ся. Мара:-! 
товарипіів... 

-- Правда ваша, товарппіі! - каже. - .Лоо то и якпГі яиаГі 
да.-* Або то мііі отсц[> не богачем --- куіщем ( ^нп^и .'"м, котрніі 
не має И.1 ті.ті.ко. иіоон Гюго снн-одипак не мав ^;і піп гіабавитн 
ся зі своїлч! товариніами. 

1 не уиажае' Пе'[ч^ на гиїв вітци. вступає до шинку, а за 
н:ім тьма тоиаіпіціів як ріп іічіл, за маткоіо. Ік-і с\п\ть ся 'до се 
редніні піппку і сідають кол<лпіі коло ст(^ла. прії і:отрім сів Пе- 
тро. 

Петро, зпакічн, пю має гріні в кнпіеии. не :к і\ч£ копітіи 
своє товариство почастувати, як то вже нераз бувало. Пють і 
ипсіпву:'»:-;. нїіу;:!'! ;:л-. до сходу ^.оння: а коли Пегр'^'' і^жс не м;л! 
гроиіиіі і став без жадного піелюга і не було заию платити даль 

ИІОГО ПОЧеСІІОГО, ОСІЧІВЛЯС ТСИарИПіІіЗ в ПП!!1КУ і в. 

до дому. 

Коли Петро пробудив ся і став тверезим, пі)п.\одить до не 
; о отеці> з набитим револьвером. 

— Сину злий і невдячииііі каже ло него, ставляючи йо- 
м\ револьвер до грулеі!. - КІЛ1Ж0 рази я гов(;[ііЧі тобі, ню ти 
негодей того, пюби мої очи на тебе такого пяниню дивили ся? 
Ще раз кажу тобі, від нинька ти вже не моїм сипо.:!... Зчезай. 
злий і нсгідшн'і чоловіче, з моїх очиіі, іди від мене в світ за очи] 
июби слух за тебе загинув! Видиш той револьвер, котрий до 
твоїх грудиіі тримаю? Клену ся перед тобою, невдичніпчу. Бо- 
гом живим: коли прийдеш ще раз до мене, і то в пянім чи тве- 
резім стані, випалю к\лю в твою невдячну груд!, ["оді тобі дов 
п:е опором ставати протни вітня! Буваіі "здоров! 

Бесіда та за ссрнс стиснула і глубоко уразила Петра. Пі- 
знавши свій блуд, розплакав ся він як мала дитина перед очима 
сього вітця. Аж тепер погадав собі, що зле робгв до сего часу, 
і силував ся свого доброго вітця перепросити. 

І упав на колїна перед отцем... 

— - Отче, - благає, лежачи у ніг батька — даруй мені всї 
провини! Від нинїшного дня вже поправлю ся! 

— Не раз, не два ти приобіцював мені поправу! — відпо- 
відає отець. — .Ллє щоби ти знав, що справедливі' суть слова 
твого батька, не пращаю тобі, злий невдячний, до того часу, 
доки не підеш собі ВІД мого дому в світ і через добрі діла не за 
служиі' собі перед моїми очима на прощене. А щоби тобі до- 
вести, що злість моя пепогамована, то кажу тобі: уступи ся, не- 
гідний чоловіче, з моїх очий, від нинька ти не мій син! Аж то- 



— 10 — 

гдм узнаю тебе за сиік:, ,.или через добрі дїла помежи іюі.ми 
заслужиш собі в моїх очах на прощене' "^"^^'^" людьми 

ікм-іЛо'Гн\'!к'гп''тГ''' ^'"'^" "*"'^"' "^"""У^^ '^^'-^ П^^з милим 
оглядом на него. Та дерзкість вітця влізла ііому а с-пце і злп- 

чяло си йому що грім з неба ударив в його голову 

— Отче! - кличе з розпукою в серци. - Ко.іи я так стпі- 

іпно н твоїх очах нроьинив ся, зроби менї ще оін .іаску- А^А 

п;жві;Й:одГ"* "■'"' ' ™'^'"'^' "' ^"^'''У ' '-блаїослсж^; ^^^іе 

-- Зроблю тобі се! — відповів отець. 

І пішов до пекарні, вложив в торбину бохопец', хтїба а 
даючи йому торбину в руки, не говорив до нас ' чого •,„„" 
зрооїів хрест святий рукою і показав двері ' 

Петро вийшов з хати. 



їм. ПЕТРО ПУСКАЄ СЯ В ДОРОГУ. 

Виіішов Петро, син купця Онисима, з родинного дому по- 
кинув своїх старих родичів, котрі так його любили і д-Ід^Ьо- 

о упоминали, покинус своє місто, в котрім пеошн і раз побі 
чив СВІТ Ьожип, зріс і виховав ся. Коли вийшов за м сто ще п'п 
оі шнув ся 1 поглянув в родинну сторону, так як той рекрут що 

нув його' ж.Г". Р''^""' ^ "^'' "^■^" ''^'>' '^«^^"Дант розка '>?^ с™; 
тпна. ' ''^'"' ' "'''"■'•' ^''^""^" сльозаіи. як мала ди 

тг. у-^Г ^°^"' " '^^^'^ ^'" ~' ^'"•^^>^ ^ •^'>'ш\' так скитати ся по сві- 
ті.^ Хто-ж тепер прийде мене до себе так радо, як радо прийма- 
ли мене мої родичі рідненькі > ь -^ - "^ і'-.до нриима 

— о товариші лихі і негідні! -- закричав дикі'м голосом 
--То ви мене випровадили з мого родинного лому че^ез вас 
и мушу покидати своїх дорогих родичів, своїх СУСІДІВ? 'нако- 
мих 1 СВОЄ рідне МІСТО та забирати ся десь в далеку допіг; сам 
не знаю куда! О кобм за вас був і слух загинзв' О коби я вас 
^ЇГ-ж'.'м""" ''°'" ^'°^"'"'^' "^^^^^^ '^'^^"^ ^а'< красно просили 

Н^іУЧали! Може ПИ з мене були люди' ^^У^^^^лч і 

г.и .Д"^"^^^ В'" "^ ч"'-те пол.^, розглядає ся на всї сторони мов 
б 1 зблудив з дороги, аж нараз приходить на ро.хідну дорог? 

но ою"зстеГ.Гс''я\':^"'' г' Р^^^^Р^^У "Є УДОлтана люд?Гкоо 
ногою зеленіла ся, таїї глубоко призадумав ся 

~- Куда-ж понесете мене тепер, мої очи? -• питає сам се- 



'іШ^ЯШВ!РГ5МХШШ^^ІІ^ 



5?-» ^«8^3?"'= 



"й!^" 



ш^ 



11 



Ос. — Чи туди па прано жде мопс шасть, а т\-да па .їіпо лиха до- 
,;«, чи може прутинис)? І"а, по знаю' 



С' 



-таїі ти Па ноги і лумае. Л.іс в ііого го.ісг.і попотала су- 
міпі наї'іріжмїііиіих га.док, гсГі би Гю.му попєік'д очи і;«!ув си піч- 
пиіі сумрк. Стає Гюму пс[ісд очп рідпіні дім, упі^п^^мI^I" родпчін. 
молоді дпт'піпі літа, 6\ііиа і прс.ісстпа р(\чкіпі. ті /іасоті, кот[м 
:<сіжи^иів від своєї матсри, то лихе товариство , котре тепер ут( ■ 
пий би в ложці води, і та непевна будучність, котра ;іого чекає. 
Ііе знає вш того, яка ііого судьба; може де иіпи.- мііпно бе:^ ку- 
сника хліба межи чужими людьми, а може ті чужі люди відцу- 
рають си від него і не схот>ггі. прі.ияти ііого до себе бодаіі на 
ложку бос>іцу... 

-~ М\иіу десь стіїти па службу — думає собі - - і заслужи- 
пі собі, як отець казав, через добрі діла межи лгодьми піюпіе- 
и>і у него! Ллє де-ж удам ся?... Дні ся Божа воли... нема іпо 
чекати!.. 

Бере торбину з .хлібом під паху, а ікілку в р\к\-. повемнув 
в сдпу дорогу і ііде дальше. - . . . 

Вітрець зі сходу повіває легепіжни, травиця зеленіє па до- 
лині, а помежи нею ро зцвитали ся ріжного і>ода і ріжної крас- 
ки цвітн, по котрих пчілкп уганяють ся за ножпткмм. за медом. 
Став Петро і дивить с- на ті маленькі робітниці І>о;кі. 

— Оіі, Боже! — каже. — Яка маленька мушка, а так пи.ті>- 
і:о працює, щоби мала чим в зимі пожиипти ся, а я такиіі іієли- 
кии виріс як дуб і пераз мене мііі отець до роботи наномнпав... 
і_чсму-ж я не подпвпв ся на ту мупіку— побітіпіц-о і не взяв со 
оі з неї приміру і не зачав бути старанним та р.іботяшпм? Л що 
наіігірше, чому я не послу.хав моїх старих родичів, котрі так 
мене любили і шанували як ока в голові і все мене папомипатп 
покинути зле товариство?... Але пропало вже.... розгнівав я сво 
го доброго вітця і не неренроніу їіого вже, аж доки не заслужу 
собі_ через добіч діла на проніенє. Тепер нема пю робити, лиш 
трсоа шукати місця де міг би я стати на службу і заслужити 
собі у яких добрих люднії на добре свідоцтво і іюхвалу.".. 

Так розважав він сама себе. Хви.іьку ііосто>виіи та иоду- 
мавши, пустив ся в дальшу дорогу. Але куда ступить, чорна 
мгшувшість і темна будучність завсїгди стають йому перед о- 
чима. ^ 

В таких гадках і думках перейшов він кілька миль, аж на- 
конець наближив ся до одного міста. 

Як лиш вступив в середину міста, зараз оозглянув ся, чи 
не видко де дому Божого, в котрім міг би перед Господом Бо- 
гом, Владітелем неба і землі, утаєним в Найсвятїйшій Тайнї Ев- 



12 



х:чп.стіі, і>олказаги свіїї жа.іь. си.ж. тиску, і т)молитіі ся до 1 К- 

ДиВ кому ласку лііхііх люднії оминати. Ч -'"Ди і 

Розглшіз-в ся Петро ііаоколо себе і дивить ся, саме пепед 

ич о очима стоїть дім Божий, свята церква. >тїтив :и ■ им " -^^ 

го ие'б. пш' ич' 'и 'п '■" '"^^^^ "*^^ '"^ ^^'•^"^'■"^ '^ >'<""^' • "ї^^о ї; : 
о иі олчив, щоои Петро так тішив ся домом Гк.жим як ііт-ї 

Не .я^ажае він на іипю, лиш біжить просто то шс' и і цсі ві ' 
котрі точно в той час були відчинені. ' Дцжші. 

Скоро вступив в церков і побачив св. Кивот і,.і престо тї 

зї^ііг^^:;^^.."' '^^■■""^'' ^■^••'-- ^>'- - 'ру-- • -'- сн 

— Господи Боже, Творче неба і землі! Ото я б іудиші еин 
покинув стежки твоїх святих заповідий, а вступі:.' м:^ '"^ 
безоожних людии, котрі так далеко відвели мск- віт Тебе Б,- 
^.с, що не знаю, чи найду я нсдостойни.і в Твої.ч <>'пх Шс'',, о- 

Г';''с^^ т!;.;'?""' ^^^ """'^'"^^^ ^"^' -^>-^"» ^' л:иа<о-від'^ 

гм ^ '^ ^''' •'■'''' ■"''""' '^^^-^'отали, так новязали мої рчжи і 

;•■ ", т ' правда, що Тп, Господи Боже, милосердний О- 

киь! їй простив великі гріхи Митареви, Марії М:м іалшї і по - 
о шнікови на хрестї, тож маю велику надїю в Тво. І ике і^.:з 
т в'?, ''!''°''Р''''^ "'^ ' ^^"'' ^'У^^Д^'^'" му окаяипш<овщ о- 
чі-м^пки мЬпгп^^^ Милосерді. Твс, Господи Боже, більше 
п т?, '^ >по.^ т -''"''"'р''"''^'' ^' ''Р^'^'""^ * окаянній,:, котриїї тут 
к. прошх Теое, дай мені ласку через Духа святого, щоби я міг 
з своїх гр.хш через святу сповідь очистити ся, а мотім Боже за 
веди мене на добру дорогу і дай менї дістати ся д.. шбрих по- 
аии у котрих МІГ ои я заслужити собі на прощене у свог'овіт- 
ця. Ах. грімкі слова їіого поелїдної до мене бесїли. коли ВИІІПО- 
ваджуиав мене з родинного до:>п', стоять менї пеоед очима і 
ііревеліікии оіль та жаль тисне моє нсгілне сспцс' Боже мито- 
стив оуди ..існї грішному! " " ■ 

Так номоливши ся, встав Іктро з перед домку .Христово- 
іо, св. Кивота, отер хустиною свої заплакані очи, у--авсь до за- 
христиі. приступив до тамошного дупшастиря і" просив о св 

сповідь. . " І" 1 ^'-' " ^^ >-о. 

На просьбу Петра вийшов душпастир із ^ахристії і засїв 
Д(^ сповідальниці. З побожностію приступив Петро до сповіди 
ш-знав ВСІ свої гріхи і обіцяв поправу." Опісля підчас Службч' 
Б'.'жо, приняв св. Причастіе очистивши свою душу, помолив си 
Петро ще перед св. Кивотом, а вийшовши з церкви .удав ся про 



т 



/ТлтЗ 



ти 



'-і'^^а 



4 



13 



сто на рийок міста, щоби випаїіти де дія себе с;!\>кбу. котрої 
тепер дуже забажав. 

Видко, що Господь Ьог иислухав мо,іитв\' Петра, бо як 
лиіп вступив в ринок, ;иір,і:< .'дибак ікни одеи пан, ию прохо- 
жував ся по камянім хіднику. Пізнати було по пї.м, що т(^ був 
якиіісь богатиіі чоловік, бо м;ів на собі красну нову одїж і Г пі- 
стячиіі лаи(іуиіок від золотого годинника, що с\іні;чіиіі був в 
кннісни від ка.мізельки. 



м' 



Звідки ти. М'>.!одчо':' іигг.л- і;іи 
пильно в него. 

— о, я з далека, проиі\' многоможного пан; 
тро. 



плив іитчпс 



каже Пе 



- Але нренїнь з відки? Скажи, не бій ся! 
Петро Зіірумяіпш ся на лини, як би яка ягода калини. 

— Прошу многоуважног(^ пана, я з того а того міста! 

— л\ чого ти заіініов и таку далеку сто[юн\ ? питає він 
Пегра. 

За сл\жб(яо. ііроиіу мног(_)\!ожп(.)Пі пана! - відповідає 
несміло Петро. 

— А знаєш ти читати і писати? - питає вій ;;пов Петра. 

— Та скінчив я три к.іяси нормальної ин<оли - каже Пе- 
тро — і умію хоч по иіюсту, але щобудь написати і почислити. 

— Може би ти піпіов до мене слул<ити? — Кі.;ке пан. Я 

неликніі кунепь, то може б;і ти у мене згодив ся до помочи в 
склені? Великих шкіл віл тебе не вимагаю, лині жадаю, нюби 
Ти умш записати кожду спрода.ну річ в то;м оае.іьнііі 'книзі; а 
коли будеш добре справувати ся.' то при тім ьче бі.іьиіе доучиш 
ся. Лиш уважаїі та слухаіі мене і совісно сповняй неї обовязки, 
то пізнїїіше дістанепі від мене добрі свідоптва. ічоли довшиіі 
час зістанепі у мене иа службі, то можені вихчимі ся так, що бу 
дсш міг їздити нерніе зі мііою а потім сам далеко за мопе за рі- 
жними заграннчннліи товарами, а з часом, коли б\лепі оінадним 
і дослужиш ся більпк- гроіни!!, ТО може прініти ло того, що за- 
ложпш собі склеп і станеш ся са^5одїльннм куппем гак як я, ко- 
трого тут перед собон^ бачиш. Пристанеш і'хочеіп у мене слу- 
жити? ііу. то ходи зі мною до мого том\-, ;і я пр-едст.івлю тебе 
своїіі женї і покажу тобі свіїі склеп! 

Вислухав Петро тої бесїди купня і сподоб ся ио.му то. 
що такиїі пезнаниіі і богатиіі чоловік так красі. о него гово- 
рить, і не надумуючись довго, згодив ся на с.іова купця і став у 
него на службу до помочи н склепі. 

Купець велів зараз іти за собою широкою вулицею, котра 
провадила до ііого власного дому. Петро з охото"іо поступав за 
ним жвавим кроком і оба разом дііішли ио хвилі до великої ка- 



Л51 



:№>-;■ 



,ш, Гі!™'' "*""" Р"-^"'"'!'-' "1 Пстр;і :,і,ідк„ піп і то „і„ за о- 
■';.;;,';'';;'.'"" '"1"'"^ '""•""■ "І'ікт> ш,„ ли ис.,,, окломш, ?„ 

Д...М ,,< кра,..„о „о „ь,,„„іі,„ „, „„;л;;;',-;,„" ,/о, 'сіі .",'0",,°: 

ііатпсєік''^ Кг п. г\ ' со.юдсмьм, а серце гірким полином 
іьдіроьїк.-' Ну, .і.іс п<юачимо, що буде длльше' 

дліп, їй чає на сл>жо: у купця позістанали 

Купсіи. поставив Петра па середині склепу, показав йому 
шо має роо-пи, 1 наказав, щобії початково всему приглидТ^^^^ 

і.срва за кі и.ка диш оуде ми^ брати ся до такого дї.іа 

к.. а -;:;иі;ип;гГи?'пи;;^^;;;с;б^^^^^^^ 
г^;ї>^:.ми^у;^;т;;.ііг"''- ^'^"^ -^^-^--^^ -^ -'■- -^^^ 

диви ги ся 1 .іа кілька днів він вже лучше все уміє побити и.І^ 
другий робітник, котрий уже через'кілька лїт точ ск спово^ 
Г ооток) займає ся. Ба, коли Петро кілька тижні в ск^;с^пі вж^ 
'т'Ік?..' ^'"^г/^ "^^ Дорівнае-.^хоч він був найма-.оІГий 
І сік сл>жив Петро у того купця при крамничнії! поботї че 
!Чз три роки, повииунан ся розказам і іол. свого пиа иппавУ- 
вав ся добре І чесно. Купець навіть підкидував нср з гроГ ч^и 
н. злакомить ся новий помічник на ту грошеву мімону і не пе 

^І"гїї"'' Т'°' '*'""^'^^" ^°*°'"' '<отра голоси, Ж іради*' 
.іле борони Боже, щоби коли злий дух підмовив Петра і накло- 
"ив його до злого діла! Як постановив собі, ко^ ішнйшов пеп 

вТобїїян''и™Ко."і"' ' '"^■'™^ ^° ^^Р-^^"' -•^- До?римав сло' 
ва осщян .и. Коли-ж в кінці перек чав ск купець що Петоо 

справді чоловік добрий і ретельний, віддав ^йому заряд цЖ 

гкТп.п ' ' "'''°''" "г? ^У^° ^^^Л"°» ^иби анї в торговлї анї в 

яг сказТп Р^^У"*^^^- ПР" -^'^^^^ поступованю минули Петрови 
як сказано, три роки як три дні. ^ 

г.. ^«"" ^Р^'"^ Р'^'^'"' вибрав ся купець одного разу в дорогу за 
море за заграничними товарами, і взяв з собою Петра яко най- 
вфніишого свого слугу, щоби мати в дорозі поміч 






^.м. 



ЇЖІ» 



;>*•>«•?; йїіС>(Зіг\ '?^ХЖГ^'^ 



— 15 — 

Скоро лише почув Петро ту вість, то пап Хо^.о його в^я- 
ти :і собою в дорогу, і то в т.іку дорогу ;;ж за мере. \тїіпив ся 
ті'М, що не міра, бо така подорож видала с» ііому иеспо іпіан- 
кою. 

— - Поправдї — каже -- цсрший раз в житю побачу чужий 
далекиіі краіі, побачу ріжіїі великі міста, побачу тс. майже бсз- 
граничне, море. 

Наповнило ся ііого серпе исвпсіовлспою рал(к-тію, і не- 
терпеливо очікував він тої години, в котпііі мав виїхати в 'доро- 
гу. .Л коли приїішла та хвиля і візпик луснув батогол перед ио- 
мешканєм купця і заїхав красним возом, до котрого була запри 
жска паі)а красних кониіі, купець і Петро нонрапіалй ся з до- 
мовими, посідали до воза і руниїли в дорогу. 

Пане мій і добродію! ■ - промовив радісно Петі)о то 
купця, виїхавши з міста на чисте поле. - Коли за ту велику до 
броту я вам відплачу ся? За ту .кіску, пю ви, пане дорогиіГ, зві 
рили ся па мене як на власного сина? Пр^'Вду кажу вам. ню та- 
кої песподїванки я не 'надїяв ся. щоби ви мене коли в таку да- 
леку дорогу взяли. Я буду міг поглян\ти па далекиіі сьвіт'роз- 
глянути ся по чужих містах і селах, побачити бсзг;іаничне мо- 
ре, придивити ся тим кораблям, ию носять тьму люлий по мор- 
ських хвилях! Пане мій і добродїю. такої великої утіхи я у сво- 
їм житю ще не .мав! 

— І-'а твою добротч, за твою вірну службу і привязане до 
ь.к^го дому роблю се для тебе! каже купець."— .Л коли, доро 
гиїї сшіку. поїдеш тепер зі мною і будепі добр'2 счравував ся, 
то колись другиіі раз я тебе лиш самого випроваджу в дорогу' 
щоби я са.м не трудив ся. " ' 

В такій розмові хутко перемина.іа подорож. 

Переїздили вони ріжні околицї, села, міста, по.ія і сїножа 
ти, лїси і гори, аж накінеці. заїха.пі до портового міста над мо- 
ре, з відки треба їм було сідати па корабель. 

Певдовзї повсїдали всї до корабля. Кс и ириі.чма іодина 
від'їзду, рушив корабель в дорогу на ширс ■ море, колибаючи 
ся то в ту то в иншу сторону, і пігнав рівпи.л морем як по склі". 
День був красний, нл небі анї хмарки, море спокіГшо стояло; 
лиш вітрець повівав з вільна і вітрила сильно і'хали кораблем 
все дальше і дальше. 

Плили вони так три добі морем, а четвертого дня десь ко- 
ло полудня приплив корабель до другого борега до портово- 
го міста. На розказ капітана служба позвивала вітрила і прикрі 
пила корабель до сухої землї. Всї подорожні, як також і купець 
з Петром вийшли з корабля і пішли до міста. 



Ш^ЧЯ№ 5і>«ї.;Л№йаі£іЗГїй.-і*^";<^^. 



- 1«і - ^ 

Не буду опт-упати всї\ сіірануикіп, які мали к.,іісці. .ч Пе- 
тром п :нам()рсмчім місії. Скііж\- .іиііі коротенько, що покугіуна- 
ли неї товари, по кот|м прибули, хіожилп тс все п порядку до 
Р.ак, повернули па.іад до корабля і нідплили л поворотом до 
свого краю. Л пш доіюга іювела^ся їм добре, то четвертого 
ііжс дії, і ііоисїдалп па сиііі лоиія, .'і котрим пізпик п.і нп.\ (і-пку- 
наїі, і Поїхали до дому. 

.Ллє приііе.іеііі :',;;.• моря товаїпі не вистали до спродажі па 
довго. ІІ(і якімсь часі поб.иііи; кміець, що ііа складах у нього 
вже малиїі :іасіб і треба :іпоь о нові товари постарати ся. І Іііи- 
клнкан він Петра до себе... 

• Петре, слуго вііінпіі! каже до него. - І-іпджу, що по- 
треба жімага*:- пост;:рати с^ і нові товари, бо тих, піо ми пер- 
иіе собі ііі-.иие;'.ліі, і:же дулчс ма пні :'іапас. Тож пп'чпу тебг, їдь 
іепер сам до того міста, де ми бу.ііі, а знаю добре, що памя- 
■іаепі, в котрім місцї ми купували. Поїдеш там, лачупи потріб- 
них тонаїїів і^приве.-іи сюди. Торгувати с о них не "потребу^пі, 
б(. я даю тобі тут все списано на папері; дані лінії ссіі паііір і 
ір<)!ііі тому паі:оіі!і, то ми перше у нього брали, а буде все 
д. лре, 1ММЯТ.1ТИ ліпне, коли ТОЇ! пап виложить ВСІ товари на 
ікрх, т(^ стараіі ся добре Їх онакуватч, а коли будуть паки го- 
тоні, разом .4 ними бо|Гіенько вептаіі до дому! 

І дав Петрови в руки папір, внчислі:в ііому гроіні, не жа- 
лував на дорогу живності:, і розказав візинкови запрягти конї, 
і відче.зти його над море до прпстан!. Петро .ч радости мало 
не внскомив зі скірн і не питаючи нічого, скоренько убрав ся у 
красну одїж, гроші отримані від свого пана старанно заховав, 
попраниш ся з домовими, сїв на повіз і поїхав в дорогу. 

їдуть вони якиїісь там час і приїзджають на конець над 
море. Петро висів з повозу і пішов до порту, а візник попас в 
МІСТІ конї і вернув до дому. 



IV. ПЕРША ПРИГОДА ПЕТРА НА МОРІ. 

Коли прийшла хвиля, шо корабель мав руи-ити в дорогу 

морем, всі подорожні, а було їх там множество, поздіймали 

ніапки 1 зачали молити ся. Давним звичаєм проводив молитву 

капітан корабля. •' 

-_- Под твою милс-'і, прибігаєм. Богородипе Діво' 

По молитві усів кг .сдий на своє місце і пливуть дальше 

Пливуть вони один день, пливуть другий, подорож прият- 

на, вітрець легонькии ^іває, вітрила вимахують ся і пхають 



''-«ГЙ^ШК^^У 



— 17 — 



1 



корабель чим раз дальню па ипірикс моро. ІІріїГни.м трота ніч, 
нацсбі місяць в ііоипї, а бсзчіїс.існні ;ші.иіі красим мскі^шо при 
сг.міуютіі, так, ИЦ) ;іж любо лихатп патим ііпдо,, .,і ппм; понад 
кораблем літають нічні морські пт.іці і »пкі>пк\іогі. сноімм го- 
лосами. Подорожні одні сніїїають набожні пісні, ді'уіі ро.піо- 
и.-яють про сс то про то. а на коіісць кождпіі, :і\;о;ч"іііііі сіюм. 
огінра»: си о стіну корабля, або кладе ся па л:м;к\- і ааспп.іие 
тіісрдпм сном 

Сплять ^сі подорожні і снить ся ім кождому ию нгнп(іго, 
(Л деком\- не снилось нічого. — ІІ[чім. скл.). Лж тут пара.і впа- 
Ді.е корабельна служба до середини корабля і ье ніким к|->и- 
ко.м... 

— Люди, хто в Ііоіа вірує, ратміте си як хто може! Насу- 
нула ся страшна буря на море і грозіїть нам всім см^ итю!... Жде 
нас неминуча погибід^ьі 

Кождпіі, хто лиш був на корабли, зірвав сг и.і рівні ноги. 

-- О, Ісусо, Спно Божиіі, Пішилуіі нас і Ти, Мати Ьожа, 
ратуіі нас! — заго.іоснли всі. 

І хоч корабельники крила розвивали, і хоч ьсї\. і си.кіми 
старали ся вздержати корабель на місці, але ііа дармо! Страш- 
на буря рве корабе.н. і носить ним по в(^ді так, мов ма.іеіпжою 
дптініою. Що нідіііме ііого до гори, маііже па наіівіїспіу гору ви 
несе, так по тім напрасио кине ним у прона:ть аж до "дна .момя 
і несе цілком в иніпу сторону... Госіииь зпае к\ ли! 

і !есе так один день, несе другиіі, несе третій'', п-хе четг^ер- 
тиіі, аж в кінці припоснть до берега якоісь незвіспоі їм зем.Гі. 
Тут таки, над самим берегом винесла морська хвиля і;орабель 
ппсоко в гору, кии\ла ним пап;із у ді.і і ьикігіі\-,!;і разом зі всї- 
-мп модорожними па беріг моря, па ці.іком чуж\, позлюдну зе- 
млю. 

Всі повилазіпи з кораб ія маііже без пртомііости, Г,о ко- 
ждпіі був змучеміііі, невисіки'иіі, кожди;і ма.ю зп:и;. і;;о діє ся 
з ним і посідали на зе.млю. Відпочіпіають ожилакчи да.іьнюго 
Божого помилуваня. 

^Сидять В(лш ікі осленііі мураві межи гусіи.ми деїч'вами 
над берегом моря і иоглядак.гь в л;;,іек\- м<)рськ\' синяву, чи не 
наіде з ндки ЯКИ1І корабел!., піоби Зсіві.н іх ло ;ікоіо лтольми 
Зсімешкалого краю, від котрих .мог.іи би дос'д.пи си, куда ім 
дістати ся до своїх домів. 

•Л.іе заки падіііле та ицспіва хвиля, коли Ьо;';е ^п^1осер- 
де пришле і.м епасеис, т{"'Єиа їм б_\ло іііід\ліаііі оГі рм, чим б\'- 
д>ть жити той цїлиіі час па тім безлюднім пустім остіи^ві. Тому 
каїитан розбитого корабля, яко господар л(ім\-. ; адптії людям, 
щоби кождиіі пішов до внугра розбитого корабля і повиносив 



Ш'.й 



— 18 — 

ту /книпісті., котру рікіо.м :і ітмп і .і кораП.ісм Г)\|-.я ніікпііу.пі. 
1\і>жлііГі р;іл() истуїііі»: л<) рі) (Литка і пііипспті. ХТ() іцо може а;і- 
Х"іііііи І» руки. ІІ|і.інла. лосигь іі.піііііоііісмо, річнії, жмипости, 
олежі і погато иііііі"П), то іімсіарчи ;о пп їм па кі.іька тижіим; 
іі.іс кілька іижніи скоіч'іікко ін'рсГіл., і тс псе мииоті. с>к.. 

Л Що Гіулі'мо [іооїіти іюгім, ічоли іісс миік'ть ся? ко- 
жліпі сам ссос питає. 1 !г\іа импіоі ралп. липі мусимо ллати 
с>і иа ми.юссрлк- 1я)жс, і очікуиати тої міімї, и котрії! Господь 
нас помиль... 

Силитк іюии олііи дсиь, силиті. лругиіі, сидать тиждень, 
-"лідять другий, і 110 1И1ДКО ні ;шілдки, и-обп п.іин як'ііі корабель 
в ту сторону. ;() тої пустої бс;ми)Дііої зсм.Гі. Якжсж донго тср- 
пп.і їм нужд\- і недостаток, як дот о ждати іцаслиііого дня, іиа 
сіиної іодимн нікиіолу? /Інї борзенько минають і і'же третніі, 
ба метвсртиіі тиждень доходить, а не яьляєсь до і:их мі одна 
людська душа, від котрої могли би доиідати ся, де вони і в якім 
с'іоронї, чи Далеко вілл ., ієні від свого краю, або хоч від якої 
зегллї, ;іамеііікалої людьми. 

Скінчили ся чотири ТИЖНІ. Вже і ііятиіі настав, ьжс мало 
що зіста.ю ся в занасї живності! з розбитого корабля; кождо- 
му стоїть перед очима голодова смерть. Всї жд\ть Божою но- 
міілуваня і кождого дня горячо молять ся, коли зійде на них 
милосерде Ііоже. Вже і нятиіі тиждень минає, а запасу живно- 
сті! після обчисленя капітана, котриіі межи ним, як батько ме- 
жи дїтьми порядкує, вистане ледве на чотири дій. Кождому 
Д1ЮЩ іде поза плечі, коли згадає о будуміккти. Та міож? радії 
нема! Ллє .милосердне око Господа Імла, котіпиі своїх дїгіпі 
шко.'м не опускає, видить кождого, хотнїі би і в на.іиепрнстун- 
ніиіи.м МІСЦІ. Гак і т\т; Вже тмі, туїі ма.іи всї иог)іи\ти з голо- 
ду, але Ііог милосеі>дні!І! инакіпе зарядив. 

В субс^ту рано приходить каніган кораб.ія над беріг моря 
на прохід. Став, дум;!є кі.іька хвилин над недолею і своєю і 
своїх ліодиїі і глянчв ііа иіироке море, котро.\іу др>гоіо берега 
не було видко. І бачить він як десь далеко п.иіве корабель; але 
.лкччо 1ЦО ї'іого видко, б(^ лит вітрі, ла вимахх'юіь ся з да чека 
немов біленькі х\стинкіі. Став вій і дивить оі своїми великими 
очима: ічолмб міг, Т(^ сапої хьи.!! іірптягимі би .магпетом кора- 
бс.п> ло себе. Радість без.міриа ого;!ііул.! і'юго і не втеїчпів довго, 
лиаі з веіикіїм криком і з >'тіхою прибіг до своїх говаїніїпів... 

-- Ьратя товариті! радуї'іте ся, ■ говорить всім, бо маємо 
К(р'аие,і!^. котриіі д(^ і:.\с приг.,ііі>ьа(£ оі! 

Коз.діпі зірвсів ся иа рівні ноі и і впбіїає и-ід беріг моря, 
п-оби тою радістю поділити си. Всї поставали на березї моря і 
очікують. Лж тут нове пещастє! Коїкібель плип, плив просто 



Ші^^'в!!^^59ШШШ&У. 



'.Уг^лж^ч >7^">"' V 



— 10 ~ 

ЛО лих, ,1 Імі :ІІ йу» у ІПЛЛ.І.КІІІП чЛІЬ'І МИ Іі, .'.Н;ЧЧ"І1 СЯ ЦІ Пч'іМ \ 
Другу СТорі)Ііу. 

ІІ.іл<)иііК>' 11,1111 ііотас.піпііі!, то ічт [^оі'ш и'^ -їличо- 
сіі.і.і ^!;іІI/|•л• II оліііі II' Ніс ці і і гі»!;!!,!. 

ІІІІПІ'іІ р;іЛ1І 1ІСМ І, К,І,І.' І. іПГГ II, - .ІИ;!' ".'МИ ,, п ;С 

Пі Хіііі Ніс и.і нііспічс ,:сі'сі;іі, кигіч' п. д с лмім Ги.;'' і.-м >іі)р,і ро- 

С1Ч' і НС\ ні ІіНлІ.Мс Г>І,и' 1іриСМ!;м,І'і, ц І;;(М,!\\е' ІІММ . •) 1у<ір,|.. І^і. 
Л\' і/КС Кор,|йі,,іьііл С.І>/і-о.! П.н'і.ІЧП 1 !., 1111) 1\Т є .П.І.Л і Л.іі;і.р|ІС 

ЛО іі;'.сІ 

1 1с чек. НОТ! іпі о, ЛИПІ Г'ір !ііі! кі) о.іі:!і м\і; ',;;:.! іі;і :Ї < ' иі- 

.■ЩМ ІИі«)СГІІ|М,і(і\і І!, і .і,МІИНС!1,С Лі.ЧЧі». К' ' ГРС !1.І.' С.ІМІС /ММчіІМ 

Г).'| сі<».\і Моря р.чмі» і |)о .іі\сті:і;піі( просі І.р.;.і'>, іюч.іи ,; ці і її 

сі:. ■II ним |іим;1.\\ Іі.і НІ. 

11.1 іи.іС'І»:' Кор::Г;С. П.И.! С.і>Жоа пс.;!І,иіСчо Кор.:(",І:| ЛОІ',1>І!|у- 
I.' тс і ІІоН.рпу.М і.ір.і.і КОЇМО іС\1 І! і1,.І1і.і1МІ остроі-.і. Іїаіііі ро». 
и;'-;кіі М І.ІО І!е ііо:іііСК;';ч\!і.і.ііі .( р.і.'іосіг. і.і.ііі її. м'. .'.ці НІ, іію 
Ь/і,с ('і\л\ 11. Моїми лісії.г!! с:і ,:,'сі. \іі;кіі ііочііи. 

М кінци Нічім, 1ІІ1І чор.іос.!;. ло ('-.■реї;!. Мсо.іі.оч .< ..,,>чо но- 
ві:. \ол;іііі ,;о1!СіМ І1С(:І. пі .ІКіЛ!!, І!і;..,) гГіКоГо Гк'СІЛП К.' Р' >. ;\'.МІ Я. 

А,:с І1.ІІІІІ і.оча.чі іі,і.іі,іі::\!іі по; м.^улііікі і и о: і іір.о.-.: пі. піоГчі їх 
в;-.я:о і;. І к ,р:,'кмь. К'(ір,,ос.іі.!і.і сг,і;'иі!і:кі .іміМ'їсі',-.':' і.і си ;і.іл 
нсіцас,ьііі!:міі ііо.и'іиііч.ліи І ііо.иіоп; м :;с;\і іюисіл іи до !.-ора- 
С). м. А ко.ііі Н/Кс исї ііо!;сіл;і іп, ііо,_',ііуіи"Чо і!Іті">іі 1. 1 1 чоп.іііп! ху- 
ткою СКоріСТІО на ІІ.'Црок- .\!.і[Ч'. 

11, Ні, III ИОІІИ ис.і Псрч'і'ІІМ иї :;Ь! ТН/КлСІ!!., а КО |Гі Кор:;ос,-ІЬ 

пріііі,іиі: ло ііічістліпі, ііпііііі.іи ;ісі па ('(.'ріг і піпмі: :\п місіс', щс;- 
Сі! хоч тр. >\а лістатії жиньосі;;. 

Але Иіо т>т рооїп:;? і Ьліросчтії иїхі.) не умії;, оо м>ііі,і*!:с- 

.ММНа, Ч\'>КІ . К'ЛП. Іі!.\-|(; ї\ не і "іХ-МІ»:. Р.іл.і в [ч^лу, М\СІІ! !.;ож- 
лии хоч 11.1 ііа,іьц''і\ іП'р ).'.\'.:;іі ,!н с;і і і-олігіи сп на с,і\жпу л<^' 
рі>.ч;п:х \с,і\і' у г,,м гені:;:і ч іміпИ. ::') чого чш міі. 

Так- і Іктію тіроснв ся ло одного н..ііа і етап ні с.і\'/Ко\ за 
пос.'і\гама. 

Якн,і иіи оук вірниГ" свом\- ііеіЧіплі\- ні.лопі. кунцеви, так 
і т\'т Не змінні; сноеї нірностп. А іо ;;і тоїі пан I1<.)^|І!м;\•!^аи. що 
Иі-т[>о іиіі|МіГі с'іуга, віллан Гюму .«.ірпл цї.пчч^ доуу... ' 

З Ч.1СОМ Петро імучіїїі ся ■і-.і%ггеГііпої моіиі, так," нк..) зна.в ся 
рс:-мои!ГП! з кождим як би там и\и ролжеіпні. 

1 с.і\"жіпі вій так чс'іе ; два іюкн; а ко.ін дов'лав ся в;.ке ло- 
пре де ВІН і '-■ икіл' кі'іа!'..'. и!-.' ла.іеК'.і п<)\!\' "о 'г'мі'іі'о. т. ■.■>.!<• : '!•.•!> 
Сіі вже ІІ1МІ гротах, по через два [■•окті скіалав ко>і. іпіі гріш до 
купки, просив ііри кінци лр\■гоГ(^ року сі<'Ло пана, іцоі'іі дав 
ііому служоо'ве свідоцтво, бо він хоче їхати До споі' ДОМУ, до 
своїх родичів. 



- ^і;3№^;?ямс^' 



— 20 — 

■ - Ллє поіцо ііоілі'ііі? — каже пай. - - Чи тч-'і у мене зле? 

III ЯОЖе не .ЛПІ'МИ) топе як рІЛІІоГО СІІІІІІ? Не ЇЛІ., .ІІІЧІИ си і.іль- 

ше у мене слу/кити! Ч топі ііілоілі.іііу іі.і.ітню і оудеиі тепер у 
Мене иумеїіом у моїх Д')б|>а.\! " ' 

"^^' •'^"•'У, прощу іі;ііі;), каже ІКтро — «'о я лппіїт у 

дома старіїпіх роліічін і иже лаиію їх не Г-ачіїи, то мушу їх те- 
ксі) иілиілагії. , . . • 

- Ічо.іи т.,к, - каже пап т<) перечити ті;иго п іміру не 
оулу, хогяи не.іикіпі жалі, мені теПе; а ко.чі.тн так паїїер си, то 
ножли. ііехаіі паїїіііііу топі еиілоптпо, а тоді сооі під.чп! 

Петро .іа/клап хвильку, пан папнсаи сиідоцтио і ипниснть 
Зі сно|■<^ помеїіікаїїя. 

- - На, ма<:ііі. — каже ^- тиое снідоптво, котре тобі певно 
колись у и.мпкіи ..рііголі стане. Ось тут ма«:Пі п.іаіиіо за два ро 
ки своі:і с.іужби, а до того за твою вірність і щирість плачу пі 
тебе цілу подорож, котра тебе до твого дому має: коцітуватиі 

Так скалавіии, пішов пап рало • з Петром до пристані і за- 
платив ііому корабельну карточку, а лаючи ііому карточку у ру 
ки, зі слезами в в очах попраиіав ся і відііішов"до свого "дому. 



V. ДРУГА ПРИГОДА ПЕТРА НА МОРЮ. 

Після обчисленя корабельної служби, подорож Петра до 
ііого рідного дому мала тревати чотири тижні. Злаголив ся він 
в дорогу, покупив відповідні даіппки для батька і матери, сира 
вив собі красну одіж, постарав ся на цілий час о живність, що- 
би в дорозі голоду не терпіти, і сївпіи на корабель, рушив з дру 
гпми подорожними в далеку до|югу. 

Райок був красниіі, на небі анї одної хмарочки, лиш ле- 
гоімжиіі вггпсць повівав. Подорожні повпходиіи па поклад ко- 
раоли і придивляли ся пильно в воду ііа ті морські сотворіня 
котрі красно грали ся по вод^:нііі плоскани. ' 

Риби ріжної величини увивали ся по воді, уганяючи одна 
за другою. Там дальше від корабля величезниіі кит великориб 
випускав отвором воду, котра мов би з сикавки високо в гору 
тонким пасмом витріскувала, і як той величезни/і будинок, роз"- 
ложив своє ^орево по верху води. Дальше показав ся величез- 
ний морськиіі рак, котри!! своїми піипцями мов дііо.ма белька- 
ми до купи стискав і мекші сотворіня ловив собі яко добнчу. 
Словом, весело їхало ся наиіим морякам, а корабель гнав пруд- 
кою СКОрІСТЮ, ШО виповісти І')ДЇ. 



'Мк'а8^Л{«^ 



21 — 



1 

-ї 

і 



П;ір;і:« ог.інлаїотгі ся ііолорожіїі. а іа ними ііокаїа іа ся на 
об.іаках маленька чорна ^^!.1ра, ис Пілі.іна як камеліях. Такої ма 
лсиької хма| и алана.ю Гиі ся. ііс має" чоЛ(л»ік чого страх. іти ся. 
але лс там' За кілька хниль і тої м.ілопької хмі.ри «ропи іа ся 
волика хмара, :«ан'»ільіііки як оулипок. Що часччок, мч' хмилька, 
а хмара іііі) рам о'іі>іі!.іе- і иіиріпа»: так, що і(іч»Л"Н;і <акриіо ся 
ціле просіоро і ясно ік роч хни П'Ю небо страміноіо чорнию мон 
піч хмарої,». За ма іонькмії часок ііичан палати іусгніі лоїц. І не 
нстміли наші полорожіїї оілян\ ги ся. як •іі[>иі' ся еіратиа М'^р- 
ська оуря, страх! ІІаиаиі йоли и і<)р\ иіліимл^, що .ьк лячно 
згадати. 

ІІоролиічаиі моряки ушпіакль ся. '.и.ко сил їм станс, що- 
би кораЛоль нід нопіио.Гі охоронити. о.ім>сти,іи -ікир ц лио мо- 
ря і >кл\ть іаки буря \^||\и^■•, .їло на лар'мо Наіі.'..;ь-іиі!Я б»: ла 
иаиальницімо, громи тріскакпт. за громами, иіо ал. >■ уіпах гуло! 
Подорожні як мої ін іак ратували ся і икіїїиі мил і!., ию ііома 
ІДО р.оіуми, іи)сїлаліі і- кораблї і зла.пі ся і:а нолі» Ііожу. 

Лж тут мтп аірис ся сгратиа нанальииия, 'і.м.іиа і грізнїіі 
ша від тамтих нориміх. як киис кораб.юм н гору, маїіжо під са- 
мі (іблаки, а Потім як жбури ■ ним у бошірну морську проп.ість 
до ска.іи... і корабо.іь ро ггріскаи ся н.і дрібні куси.! 

Всо, пю жп.іо па кор.іб 111, іюнип. їдало лі> морм і » Гюіг) 
глубиіп стало ся жоріт'.оіі) іюінбо.ії. ^'Інпі одіт Іктро, по стра- 
тивиїи П|чітомпости, \(лііін за дошку, що підбила ся під кора- 
бля, і сильно її руками учопивиїп ся, поплии по морських хви- 
лях мов яка му|>аіііка. 

І так раз по раз б\[)икаі()Чи ся з морпжими хшмями. іі.мів 
•наш Петро до самого вечора. .Лж під вечор, коли буря устала, 
доплив він до одного (І грова, ари котроп» боро .ї стояв при- 
пнятиіі якиіісь К(^рабо. іь. Оли: з моряків іиіл>ічі! з корабля, 
що пливе, триман^чи си ло.ііки, чо.кліік, боїізонько всїв у чаїі- 
ку і доплив до Потічі. а поб.ічивіїїи, ідо він живий, взяв іїого з 
собою в чаГіку і пімшіз до коішб.ія. 

Петро був маїіжо без притомності!, а прпіііпозіїїи до себе, 
опамятав си, ідо знов стає в опідї ділком чужих, незнаних ііо- 
му людиіі; з ними він анї розмовпти ся не може, апї попросити 
їх о щось, бо мова для ного дї.іком чужа, і то така, пю в своїм 
житіо іі:о П(іді(')Ної не чув. Повіпімав він з киїпенї свої свідо- 
цтва від давного пана і що були дї.тком помокли, то положив 
їх Відтак близько воіиіо в коїкіблі, до вони п;-іосох.;;і. На иіасте 
чорнило з них не позникало. 

— Богу Гісевіпьньому дякую, — каже Петро — ідо хоч тоїі 
скарб заховав ся добре! І3,,.ду мати колись з чим перед своїми 



ЛВї^»'' 



09 



ролі;чал!!і [іиказатп ся, іио «асім н) іііл них гіропісіїя за давнїіі- 

ШІ б,І\ Д!І... 

ІІі'ТІм ііііипкіала'5 гр<лііс:-,у моїісту. що ліст.'И иіл сиого па- 
на. Монсім о -.кі сіїійна і ..олота і імла "нЇ'іоі о ЇГ' ні' попичолила. 
ІІетім) пмк,і.-!,ііі :;і .ч-(..ііаГіо,іі,і!!і, стаїїтни!. К'чра, іяіиаіііі Міаісту 
в руїл!, моіл.; и,-іікиііі' нізнатп ;'і!!Іл'ки ьін н;чіо\п. 'ііяін раді бу- 
ли пи іи),ч!іп-іати ся, то ній ;кі олмн, ;1,1.^ і!і.\то"ие р(>;'\.мів моин, 

іа.)ТрО!0 !1ІИ 1 і'ІХ ірПИ. 

іч'орачсіь г,осто/ііі при бсрсії ост[іова цїл\- ніч і-'аііо, ск(^ро 
соїіие :;ііі!іі :о. иоиоілаїи псі па корабель і поіі.мі.,;! и л.ільїпу 
Лороі\. .^ ііилпі пип.іиіі ІІсг;і(). 

!Ь) кі.іькалиевііі п.іаьбі прііб\-,іи Ь'Міи ;іНов іо олік.іго Гіор 
іовог.' міста. Т>т ііисї.іи !ч-ї з і;ораб,ім, .. ьими т;;к. )Лч і ІІсгро. 

Але- ЧУЖІ ,и()ли, ч;,,к-! сторона, ік-.;.іанііГі якиїсі, ч\л,лн.ким 
язик, лсаіапі зьимаї і .'('чічаї, все тс р'і,)зссрлн.іо іістрчі і нриіі- 
шов ііом\ >і<.; іь 1КІ серце. Сїв та;і н.тачс. 

- іІЬі ^..тм почати? - - нлсічс і л\ма^. --- [їл.е т\-іі-т\т! мав 
я дістати си л>) свого дому, до с ої.ч родичів, ні^.) К(ггр"ііх так 
довіїїм Час аиі чуткії і;е .мав чи вони ;киіот;.; а.ж т\л' знов спіт- 
кало м,.і,с таічо исіцастс! І'осисдь Ііог ііиріїтува.в меле таї^им чу- 
дсснилі сиособ^лі, а. 10 іп,о дальиіс иічи\- ■:-... "Сил'г.і: завсїли тут 
не оул\ ; треба якось старати ся. іі:обіі не зпн;\-ти з ізгіоду! Бо 
ко.іи 1 осіїодь Бог .^пі'іосерниїі виратував мене з гакого велико- 
го нсіцастя, иіо я на .ма.іііі доиііиїї морські хвн її перебрнв, то і 
далілго на с_\.-лі! землі не дасть .мені згинути, хоч і міл< чужи.ми 
людьми! 

іх-тав Відтак з тодч.) місця і ііде до міста. ІІг/ихо дить в ри- 
Ц((К. Місто кр.'.сне і бога.те. 

- Треба щось к_\пити, июби поживити си! - - д^м.'е собі. 
І добхіза;-: з^ччинсні один зо.іотіні г[лі!! і дас куіиьліи, що 

сні-.о.іаи.чі хліб. і\уікли> взяв гріш, нолчвнь ся на нього та (і від- 
дав на -ад. і^ула то, бачите молега з іглиіої держави. 

ІІеіччо .;.,.яи гріш у і'ХгчИ і д_\-.мае, що ііолу тсиео [іобити. Л- 
ле НіМ!ит.і,, ііому до ' ол(Лі!! Д(н')р.і ічілка; бере він' свою моне- 
ту і несе до з<,),тотника. .-іолотник зважив зо.і.^то і внн.вітнв Пе- 
трови, іцо на.іежіїло ся і В/і^е бідняга Петро мав за ню к_\пііти 
хл'.б, та чіе дино. Так носи/ипгаиі ся чим їп)Г л;ів, і;став змісця 
і ходить по .МІСТІ як та, заблукшіа. овечка, що відібс ся від че- 
реди. Л;к ось ;іли6:іс іі<.)го один ікаї... 

Пптік:' Він Петра св(Д:Ло бссїдонч звідки вія 1 :і'о за один. 
Але іиоуК? Петро }!іЧ(Ло не [>оз\Лі:<:-, лиш добуьас з кииіеш свої 
ск!Д(!итиа і дає піліовл читати. 

І5зяв нгін, чіпчві і також не розуміє; але щоби переконати 
си. ніо Петро за один, взяв ііого разом з свідоцтвами і повів до 



— 23 — 



^ 
? 



товм.іча, поіХ'л кот|-.іім Петро имлііаь всо, іпо иіі; -іа о цін і де 
був. 

— Ко.іп ти такиі; допіііій, як свідчать тне' св;д(мітпа, — 

каже палі до ІІіт[-іа, дмиідавіїт ся. що ііін пі-іГіИсд;!!!:; --'о !<івік 

Т() ходи до мене н с.іхжоу так само :пі іи)С!\ гааа,. я'< у тпмтого 
пана, \ котрого ти був гісріас. Дістанот т.аа- саму !! іаг.пи, що 
і 11 нього... 

Петро радо згодив ся. 

І став він у тої'о паїкі на саулчч'у, яіч ііоімис; а ко.-и пай пе- 
реконав ся, пю вій доориіі і спіхизед.іиьиГі, відд.аі ііо.му .чаряд 
Цілого свого дому. 

Служив Петро ;і!іов т;->и роки. Через тоіі мас ;;а\чив ся там 
тсГнгіої мови і умів докладно з кождим говориги .Л ко.мі скін- 
чив ся йому третиіі рік, просив він пана, нию дав ііому свідо- 
цтва його сіужби. 

— Я - - каже - - вже пове[іну до свого дтіу, в котрім я ,іи- 
цдів стареньки.ч родичів. .Хочу конечно ї.х відвідати, бо не знаю 
навіть, чи жиють вони н^е на світі. 

Пан Гюго просьбі не перечив, липі взяв чорнило і перо, на 
писав к[-»асне свідоіггво, вин.іатив Гіому за всі три роки ііого на- 
лежнтість і з жалем випровадив ііогоз дому, доДсШиїи ніе гро- 
шкіі на подорож. 

Петро, нодякувавіїїн пану за любов для него через весь 
час служби, нонраниш ся з ним і нінюв ніюсто до корабельної 
пристані. 

Ниііпіов Петро від свого пана зараз но полу тни. Приіііпов 
ши до нрнстан!, довідав см, що корабе.іь аж дімі'ерва на другий 
день рано має рупіитії в Д(^1V^1■у. Отже став він і л'має... 



^-1ог(^ буду о.іукатн по по ночи по нрист.ліи? 



саже 



сам до сеое. - С_}т луч!і;е піду ніе тро.хи на прохід там де мій 
пан ііераз ходив. 

•Л Т'). оа-'лгге. був -ки<і! с^ кі/и.кадесять кроків від морсько- 
го оерега иа^ м.^рі оеті'о!;.аи. а на тім оегр'Ліі б\-;'и сл;>.!І сме|)е- 
кові дерев.; і корчі !л>!<.', іа)Ме>і-лі котрими Гіх' 1І1 іі;:;.о-аі І І1ор(^- 
б,!ені хілааки і Гч'С!.чкіі. Хто х-гЛи дієта га си" їм Т'иі і.с:і''оиєнь, 

мусів їхати К_\-Є!1і;к /іоцоїм ь..Доіо і,;; СудіП. ікіИіІ !!■; ЦіЛодеьни.ч 

закяіил находи, іи тут ііечі.ріо.і на Ьі'Олід. 

(')га<е Ііегро еіа і.а ».\дно і ііереіі.-іив 'іерез .3(,л\- на ліплиіі 
бік і/Єі'ога. Туї васмі і їлиі'і!! на (;стг'овеН!-.. 

^іч.ісь .'.учін! ся таїхіїи час. що ааї жініої л- ічі на 'іеті^лии 
■^'*-'_ ''.V іо, НіХто тамг\ди нині :;•; ііер.ехіаиь. Петр-) обпліи^'в та.к 
В(.і хідники ра.з, обіГіт(.>в другічі і\!.>., з.:г,іянуі; П'» в.с.х к'хтка.х цї 
лого остіїіина... нїчеао не чуті; і нічого не внЛсГіі!' Сі-\чи!о ся 



— 24 — 

йому ходити і гадає вже всртатії назад до судна і підплисти де. 
міста, аж тут чує нараз за корчем глоїни крик жспщини 
— Ато м Ьоіа вірує, ратхйтс людоньки! 

^пітгм.-пм, '*'''' ""^ "'^"'' ■"'"' ^"''"^"'''^ борзенько за той корч, 
ЗВІДКИ крик до його ух доходить. Прибігає там. а ііого очам 
представляє ся страш.іи.і вид! Ото два рпзбипгжи обдирають 
пі-пмг'- '•■'"""'"•■■• ^'^'^■' "^^^'^"Рали з ньої иерли і мн.иі доро 
п , пм оі.' і'^тстені 1 др>ть ще одїж; один розбиіиака держіть 
в р\ці острии кинджал, хотячи її убити. ^ і «о 

не т^'^'и'!''."'' "''"''■''" "Р"^'^'^*^" ГІетро до них; але иіо двох, то 
не один! Не слухають його розбишаки, роблять своє дальше 

лїт, .":: 7"''"^"""- ^ ^•Р"*'"ть Петро, набравши відваги. — Хо- 
діть сюда, полапаємо і повяжемо лютих розбишак! 

Г...О,. Розбишаки, думаючи собі, що з Петром ще є кількох то- 
варишш, лишили дшчипу а самі почали утікати Пстпо не нага- 
дхючись довго, хопив скоренько панну на руки і побіг з нею 
гиГбі-к.'''' '^'''- '-■' "О"^'-^^^-'" '-^^>^ ь-судно і поплили на дру 

нмм Д';?,'''""'" Р°^бі'Ш'Т<и, що Петро їх ошукуав, і -^чали за 
ним^ гнати, але вже оуло за пізно. Бо заки вони всти: добічи 
до оерега, вже Петро був з дївчшюю на другім боцї за водою 

б.'п'/'!'"'"' "^"'"^ ^'' "Р"'-"'-^"'- Тут заплатив Петро дві кора: 
Ос^ ьн. карточки на цілу подорож за себе і за товаришку свою 
1 очікував коли кораоель відплине на море. 



VI. ПЕТРО ПОВЕРТАЄ ДО РІДНОГО СВОГО ДОМУ. 

п-бо-,^",;Т-Уп*"" -^'^"'^ Р''-"^^"ько, як лиш розиіілнїло ся рушив ко 
С:: '; ",'^^'Р">'>. ^ ^^^ день мав бути красниіі, бачила корабель 
на с хж.,а по природі, оо небо було погілпе і мрпка стелила ся 
по верху водп. По стоячій спокіїшо водї плив к-о;)абель мов 

іеіі'^о в тоїі'бік' ''"'"'" "'"""" '•■'^- ' "''"'"'' колиб.ючи ся то в 

мігт, ' "^''І"'"' '"'"" "'■'^"'"^ ^ОР''^'"" -"^"' ^=^о -^'огли ще побачити 
мктп. „огре перед хвіиіеіо покипули; дальше ви -що було ледве 
вершки високих дерев і камениць, а в кінцї цкиї/і ьпдогляд зги- 
нув з очии; л.шіїпаеь лиш вода і облаки. Подорож Оу л тепер 
доора, оо г,а іилип час не було найменшої перешкод!і," а за кіль 
ка^лшв дістали ся наші подорожні щасливо на другиїї беріг 

^ Приплпьп.и до ііріістапї. повпсілали неї потоі.ожні з ко- 
раоля. Висіли також Петро і ііого товаришка-дївчш'а. 



^--чж. 






і 

1 



І 



ла їх мгісн. гГ, "• '' " '^"""'' "^'^ -^'-'^ за його службу, а бу- 
ла х красна с\мка, імпіов ц місто і купив там пагугапи їх ко- 

и , Д' ' '"^'^"."^^'"" '^'^'^•о Д'В'"<"У на задї воза, сам яІо идвіз 

з^і^жнІи.г ■''''" • ^'^""''■>'<'"" ^--н ьіл одного міста до дру о.і' 
згіхав ВКН1Ц1 до міста, де мсшка.иі ііого родичі 

ЛО свого Г-,тіи\? '""■"""'•' ''"'' """^"■^^'" •^■'^"■'' '' '^■'^•'•' прибув 

гЛпІ ^'^ к.лькока роками покинув, а иоба.тьічи іюмсш 

Госіїо.Гг ?''"'■'• '^■'^'^'' •™'''^«" "^'по""ило ся іюго серце шо 
1 осподь Ьог позволив йому діждати ся тої хвилі, повернути н- 
родину, котрої в своїм житю не надїяв ся побачиги ^ ■ 

Пішов би я**— каже сам до себе — іхпом і гипеї/^ тг-.п.. 
ринжою до дому мого батька і сказав^., їюм іІ.'?оТ^вчи: 
на, Ьоюм мені призначена, пю я на одніїі дон ин їлюпс ікої 
лш.лі нерепорикав, а потім ту дівчину, котрій л™вя грС- 

остр^го нол^'в'"-^ "■'"""'' "'^^^^"" '^'■^ •••'-■'^ оозбиикік з и 

^ШЬ лїя V .,: і ^;- '^''^'."' "^'^ ^^-' ^^^-^^ ""-ІИТЬ ся, Господь Бог УЧИ 

ьиь для мене I для неї; але щож.-' Ануж мій батько мас ще в сео 
Ш ту давну на мене з.іість і за мало буде ііому тої зас . ти тут 
в сьиош^вах виписаної щоби його иереиросппіТпроп ^н '^ж" 
пе^" Г:':'""^^ ьііорати. котрих и в буйній молодо ти мої ,е- 
Гсс*^ н^чімипіи"'""" ''"■'-'''"'^ '^'' ^ '^^'^" "1^^"''^^ до нього разім 
за пзепі тП^^ І.-"; г'''''^ ''^ "'" •^■'^^"^-^ ^^^'^^•^■^' ^ ''^"' витрутить 

СТу'п п ' ^ ; -'-"І.ЗРООПВ ТОДІ, коли я не ХОТ-В ,. ЛОГО (ЧИЙ у- 

стмппи ЄЯ 1 В сьвіті шукати долї... А хоч би мен- ппиняв всї 

яь^сь нелоора лкаина. коли вілаажила си такіп' тііекті.-міт 
Зі мною подорожувати, а що тодї буде, а шо тоді'/п'ііу' 

^іав відтак з кінілиі і і ио •(>■! и мл,.і -і,; -, .. • 
.шс- почати. Постоя., иостомі^іод;;;;;;'^'' ^"^"-^^ ' ->-^'^''^' '^^'^ 
.,,„. :г ^^'■"" ^^^. ^'(^и .•іи>.-а, „же до лївчи;-и ^-- і;;,, ті; тснеп п-і- 
зом 31 мгіоіо не можеш станути перст очи мого п • . Ги,' ч • 
мол<у .„лгп. п:о б::пжо може собі ал^ггп ,, є .V то '■, п ^ 
позоавля. пади! Я завезу т.бе до гостппн; ми і '^г^'У- : ^ ^ 

д?ґxорош;^осп;;:..!ї^^;;й:''і^;;;;^^^;^^^ 
ї^;^бат-^:г:;;-;;.;-;;.^.:.-^^^^^^^^^^^^ 

Ое не >.-\-оч ,-, ..,,■., --^' '■•■'-' "-'^- '''!^' «-'^оро, ллш ПРОШУ те- 
' ''^, ,'*'> Р;' •■''' -''^ ктпелиио ожилаГі кіпця' 

По ТПі- оеСіЛі П\Т|ІІі!і Петро КІИ'.'.'Ч і '^ї- 14 п ■ ^, ■, , -^ 



и . 



— 26 — 
на стрічу, іікииі іи)П) '''\' '"''';'•. ''^т,, ,,.,.,,, шо і-с шіскочив; 

п и,"";-с і™,!в с,;., в т...,^х ..чах ,пч,;,а:н., ,..н.:,а,„. отче, ,. т. 

ііагсри! ііоии тоїіі правду скажу і іЛ... 

! іь'-иьі оаті.К';н.і свої с:<-;;!>итв;і. , . 

кт ко, иидмчи ио.к.иии жаль сип::, гср^ г.-л,, -^ >к сш- 
дг.цтіа .'мита.; але н:о сиілоцтаа. 6у л. писа:м '^ул.о о ,н т не 
з^ІІїсю оссаоїо, то ас м.ж. їх ьілчіїгати і йола. >л иа.лд 11с 

''^'^""- Сипу -- каже не роп-^ію тт'о иитолкуиати. ию тгг 

сй' Иатію ся, іьо ти мені праи.ту сяажсиї. 

В ав Петро в,д батька свідоцтва і читає, а що нерс-штаь 
кожде СЛІ.ВО ноиснюс. Перечитав, помснпв і ноцмував оаіька 

^ ''"""■ -ІП-, тоЛ: мій сиг.у, і:ю правду мені говориш, і нюби 
.■-- '^" ;^ 'и-^Гс- по світі і не терив тілько сили, то про- 

ти ОІЛЬИіе не СМІїаВ С>; по СіЯИ і__п^ 1-1 ^ 

^^•' "?^і;;™.';.Ус"'„о"^"а™'".:^/"І;ї;із довідалась і ма.„ 
„р„6іп;аі;Іиі,атааас,,з.шк.,и.котр,п,иРі™ 

г,чг,,,у к'^тпі П«'тпо переніс. „ . ,,-—,,,, 

^повід^шим Петра не було майже кшцм. Ик ьі» з хв и^^ми 

-:ї-^рі1>ї^.^>^"с^ї;ЛоV-^.I^^^;исп;ав? 



— 27 — 

в. іі С'/і ! т;ік л;і.і!,і!!с і т;,к ла.і! іііо, исо іь) чсрзї рііиіоиілап і ко- 
1.1 «.і.-іііч^іи сіои, г,сс-л_\. мулл іі^ічс Л!''\іа г^ліпіа по іііьпочи. Іісї 
ііі •іч''а'іпі,ііі і :!І;!і.,м с::.. !И. 

І!.'іо;> иа:іо!і лп сиоіі лаииої ісімиа.іі;, в іч-іч;.іГ; !:с!Ч'л кі.іь- 
ко.ма, ,;і!\:.м!і ,; ,ча сИ'.'є; пуіімчі :.!(■. ііілмси! ііс'кГлл.і.а.. 



\іі. пг:трс /іллпть ся. 

На Л|\\іі!іі леїіі, іаи.. не; п. .;;стаі-..і/іа :чЧм,- і;і _і .іі/іа;.:. Пе- 
тро пілМ'Иіаи ут;кііііу мп.лгііп. ,маі! оі чітю, \Г,..,іі сі і; ;аріі\' 
ол;/К 1 іі|.іісі_\ нііи :іп ні і ця. 

П'.лиіо.і!, ^.ч-іГі. пічс. II,' 'спгі. іам-о -- Ь.тц ;і, , игрКВИ 
помспііи са І<.сиол\ Ь..'у і ц, лак\а.,т!! ,а т^.; сіл. а", мсіії 
Лаі; плллп_\'!іі рілпіі.а ио,;л\Лмм В ли..іі 1 іап'кі'а;', !і; іас сіі » х рс^- 
Діал!) іі;лі /I^а;і()1 

Пі\аіі>, чуі.ааі іал сіма о сала таїл' ііі\'Сі п\, міа.ііь са тим 

^т■.\■^^;аа ІІ-ір'а! КсЛк^ Л') іісгіл - 11с г..і: а. і'іо ти 
?.'ііі с.!\іа, !і;: Ті: мій рілнаа сііа-идаїї.а^, і.отіхло .апГ.м!., і ц^ікі- 
жа:-) іас л\ачаіс, ак парсл тп^;, і !;а ачсіл.аи тміо. . .сі',;. їй \ мене 
ьр;.)і чиаіо,.сііс. ко.л! л а.еаі л аітм. Лла^с тії а.лс ласіа іимхм 
І СиМ аа<;сііі, на; л-.и'рс, а а;') а,іа: 

ікгро ііоіклуа.аі ('аііЛч.і н р_,ал! і піаюа іа. ліс^і;. 'і .- иа- 
с.^^!!а.•рал і:сі\иі!і> ли іі..рк:аі, \ !ч.іа:ч!і\-іі на іл) аа.і і Ч'^о,.-;!"!' ся 
ло Ьигл ! аасіулаа ь...кссги. а!;.,: . Ігпрга.. К,;.а! с-ііаліаїк аа- 
пср цаі^сак! ирата, іі._)ла}аііи са Іктро іас ааа і іаааа.,а а іі^іжви, 
ЧїиЛі (ЛІ чрііс.и ло са -с': лііМіїііи, ілл^м и'і метал. аїлі і'еи )ііали' 
во ла памго гчік>іаіла. 

- Я гала.іа, - к;.и;с іанм, і;;;, тії вже па ира:іьаіі ло мене, 
1 з такою пстаріїсліЛіості.) т^ос оалілала, па.) аж іплілаї оарс си 

>'С!ІО. 



Гога сп'".! і;с ;ал пі, - - ілько ло неї І! 



Ло -їаос ік' П1ЧІІІТІ1. аоі) ал ті 



ат|м) 



аа)о!і я .мав 
гсі:с зао\т!і! Ти теиап !Л,'\ а-а:.!;, сіїро- 
тсю, по лс .масаіі тут а.аліюі о і^лу, ,іииі .маїс ол.іГ.ао; т..ж ко- 
Л1И) я опустіа* тсГіс. то Госп .ль Ьог скираіз Ом .\чаі • I^о чсіі по 
іірлвиі я тебе тут на те. іцоол ти скагга.іа ся межи '^\а<ими людь- 
ми. .Але тепер ппоїчу теГ.е. сіл'лки майї що ти аа олпа і чи маєш 
ти де свою і'ОДііну? И-/і; до ссго часу теПе про се па 'питав! ^ 

-- Ои, Петре, Петра: — каже дівчина, зіт.чп^ ааіи г.іуооко 
— Колио ти видів мого батька, маю маїтїр. в якіїі і^оии тіч-ь тр- 
пер ролі ЛІ1 1 туаКза мною! Певно з превіликого горя тіі жалю 
ДНІ житя їх ьже обмерали... Боже милостивий! чи б\д\ я піе ко- 



— 28 — 



ли видїти своїх родичів рідненьких і чи розвеселю їх ще хоч 
одну годину! 

' І дївчина гірко зг.плакала... а коли утулила ся з превели- 
кого жалю, стала відповідати на иитаня Петра. 

— Я — каже — є дочкою-одиначкою одного царя, котрий 
має широкі краї, богаті палати, бсзчисленні скарби, много слуг, 
словом все добро, чого ЛИПІ дуіііа забажає. Я вихована в вели- 
ких розкошах, мала подостатком всего, чого лиш забажати мо- 
гла моя буііна молодість, а ще до того за кілька днів мало бути 
моє вссїле з одним наїівірішіииїм мому батькови міністром. 
Тимчасом вночи перед тим, коли ти мене виратуиав від смсрти, 
викрали мене люті розоииіаки з дому, завели мене аж на той 
остров і обдерли з мене ті дорогі річи, котрі я на собі мала, і 
б\'ли би мене певно забили, колиб Господь Вог у.и.юсерний не 
був надніс тебе, яко мого ангела хранителя. Ти оборонив мене 
від неминучої смерти і тому прирікаю тобі, що не опущу тебе 
до самої смерти. А коли хочеш, дорогий мій храиитслю, то їдь 
зі мною до мого батька, там зараз обоє візьмемо пілюб і бать- 
ко мій віддасть тобі цїлиіі велпіапі краіі в заряд і будеш царем. 
Потім приїдеш тут і возьмеш з собою своїх родичів; нехай жи- 
ють ще троха в розкошах, які їх ожидають в моїм домі. 

— Колиб о що иншого розходило ся, відповів Петро, то 
я зараз би послухав тебе, моя дорога! Але такому жаданю му- 
шу відмовити, бо знаю добре, що хотя!І би я і хоіів так учини- 
ті- то родичі на те не пристануть, щоби тут лишити свою бать- 
кі^>.цину, а їхати в чужпіі край. Але як Бог допоможе, то прий- 
де і на те час; вперед однак мусить нас звязати таііна супруже- 
стиа, а потім подумаємо і о чім иншім. Будь здорова не на дов- 
гиіі час, бо тепер мушу піти до дому... 

Повернувши до дому, з'їв Петро обід і взяв ся пильно до 
працї разом "з своїми родіїчами при продажи тюварів в склепі. 

Минуло вже кільканацять днїв по повороті Петра до до- 
му. Побачив купець Онисим, що Гюго син Петро став цілком 
иншим чоловіком, як був перше, що у нього тепер статок, тве- 
резість і трудолюбивість. Побачив і радить ся з сго(іЮ женою і 
ст:ііи обоє ііого просити, щоби впнаіішов собі п[іиительку жи- 
тя і женив ся. 

— Сили наші — кажуть до нього — з кождим днем все \'- 
менпіають ся, а дальше приіідуть літа і хвилї, що не б\демо 
могли па себе заробити і того господарства, котре посідаємо 
дотріі.МііГі;; тиж ліЬЧаеЛ, (-ИП_\ , ічО,;:і іи^ л.ож-^.м-.!, ;!,.■•-••. 11 1 1! і^и^, 
ожени ся і віддамо тобі цїлиіі заряд дому а ми при тобі будемо 
свого віку до смерти дожидати. 



— 29 — 



мопоГ>? ^ • ~ Відповідає Петро. _ Коли жолаетс вмдїтп 
мене в супрхжім стані, то я яко вам син. пристаю па вапіо жа- 
дане, а щоои попіук-ати собі товариткп житя, то иипіоп.тс мс- 

ц:о''подр>тГ'' ''"^'^"''' "'°^" '^''' """'"'"■' '"^'' '"'•■>■ ^'"^'^^>• '■'"^'Р- 
Л тргба нам. любі Читачі, знати, шо в тоіі час коти гопо 

г'о'пж.м.м"."^'^'!^' '•■^^'' ^■■" '"'' ^"^^^-^^-"ь перед іменинами старо- 
го Унисима. .^авсіди, коли старті купспі, спраіммв імени пі 
сходили ся до нього с.усїди. кревні і .накомі, 1 Іо.иииіі скла ан 
с.арому купцеви многс літа, а опісля цїлиіі день псі забавляїи 
ся 1 ТІШИЛИ ся разчм з Оппсимом. що Господ,, Бог чав V.о^,V ді- 
ждати ся тої іоржествснної лвпГі іменин. Те са%а- м^ало відбути 
ся в ДОМІ Онисима і сего року, як сказано, за тиждеи-. 

Коли Петро почув, що за тиждень мають відоутп ся імепи 
ц",.г,'"'"'' ^'''''^''^"' '"^^"^ ^^'П^з до своєї ДЇБЧИІ1И і розказав ііі ту 

— Приходить мені щаслива гадка! — загов-.рила вона по- 
л, Уавпіи хвильку. - Підпж Пе-фе до склещ- і купи мекї ниток 
ріжіюі краски 1 О1Л0Г0 полотна. 

-- Напюж тобі ниток і ио-ютиа? - - питає ся ііетрс 
' ^'^^ -"^.^'^^У вишити красніпі килим на іменини* твого бать- 
ка, килим з ного іменем! -- відповідає тївчипа 

1ЇН.мт"й"!1 ""'"''** -"' ""•""•'■• '>'^"" полотно і нитки і ПрИПІС 

ДІВЧИНІ. Вонаж таки зараз того самого дня взяла ся до роботи 
^а тиждень оув килим вже готовіні з вишитою паписею- »іМно- 
гая літа отцеьи Оніісимовп!« 

Прийшов день іменин, почали сходити ся госГ, -і желаня- 
^;п многих літ. По желаня.ч всі запропіепі гості по:ї".али поза 
столи 1 смачно запивали тоіі щасливий день ім-ніш солотким 
вмном. В тш самій хвилі входить післанепь до кімн..ііі, в котпііі 
зіораш гості разом з Онпсимом розмовля.іп. ст.ч і:е"ет Описи 
-мом, желає йому многих і благих літ і віддає іі^чму в руки ппе- 
чудпо вишитий килим. ■ ^- " "1 ^^ 

Всі гостї та ■ сам Ошісим дуже сим зачудучалп ся' Бо ба- 
мі:те в толшіиих .асах ніхто и тих сторонах, де мсакав Описим 
--М в цілчі державі навіть не \мів ніхто такої річі; вишити або' 
хоч приііошстії. що сей або той потрафить випп'ті: голкою імч 
якоїсь осоои, так як тут веї видить на тім килимі. 

1 кождиіі сгав на рівні ноги, забув язика в ггбі :\и\и іи- 
в.ііЬ ся зачул..ва!!іпі на тоіі килимі Кождиіі питає післаппя 
іі.о -іо за осооа впшила те дпво-чудо, кот()ому ію гбиого і.їхто' 
У..М1..1 1. ,.((,,„ і;.^ •,>.:-и!ь. і ік. иіи^-Ці, иоказав кі\ .іькомсі на Пе- 
тра, даючи до пізнаня. пю він ту особу знає а потім сам низько 
вклошпі ся 1 ьиишов з кімпасТ-" 



а: 



— зо 



Т(МЇ іі|пік.ііікап ст;.;мііі отець Оиіісіім ІЬтра л<^ сооо... 
Ск.іи и Міні, сіт\. пита*:- ся іют - пін ю ,м осш'а 
.чіи,Г)іі іл ■!> Пі іу:іі\' р.і>і'пі\ > Ти іісипо мусіпп її Л' -'"'І ■(-' .<и;гпі. ки- 
ли Н'Ліа Г'іи мілііми самі:;і іиржч.'СТіи'Пііиіі лспі. л'г.їх імсніпі мсіГі 

т\г прію. ..1 1.1. т;і і.і.е .' імігиссіо мі'Г(_і імпіи та ч >;,с.і.'ііяміі! 

- і)лтьі>\', ка/ко !І.;!іи), Т\- таїміу поту і; сі^'Уїм сс(Лії, а 
ічп.іи ЖІ..І.1Є1ІІ :і!іатіі хг" тл исіи', , -ін іі;і,чі ію ті)''і т"\г іі іірііс\л'- 
ці.і.111 іісіЧ П.Ч-І1ІІІ. Ііроіиу і'.ас, !> гі :.:■>•, і ;аі всі лоію;! гпсті мої о 
Л'-'р<)іог(і Гчііича, іі')С.іу\а:іт\' уь;.>іа!о. 

И іч'-Ліа.іТЇ пасга іа. імхпска тиапіпа. 

|\.).ііі я стлі; ІК-іро р '.і'іоиілати - - іі>іч- зііГір;и; са и 
Л"і'о!\' лі> Л"М\' аа. с.і\/і''м! іічі .МПІ1) лр\іі'іі* іипі.!. иі ачі', я. .аіки 
і-ач):ц'іоаі. Мі! аілпаї'.с: !і. і!(.ач;гіа са іа 'Лііім (ісіріаіі. Руао ю 
исасрпл!. ^інісі. ауаьач С/і гаїч. щп ;;ііі >і^ііі;і>ї л>іаі на !'С;;аіі!и по 
і'л.іо', іі;.\ті, іі і<),.; аа: іулії і!',' асіч'хчлііи. Я опінаиіі; асі лілаїалі 
р:.:., (іоііла'а; лр.^ . па і\' <■, ааімапуі! П'* асІх кхтак^ х )с;рааіи; іп- 
•аа о не ауііаіи і аа<.іі'; і'е іаїлагаї С;.>ап,;і! (. а мі. аї лолаги і я 
л\л'аа а>!>с аерїті.тіі аа. аїл ло с} ла.і і иілпаисти лі :іі'-''а. аа< тут 
і;.,:.,іі ч\ііі а,і коі^к-.і і імігі! і"і І1ІЧ жспаїі ііа: /.'і;') а Ьіа,'. ь:р_\ч:', 
[і,;\!Пе ,іі'іЛ' аіькп:* Я і.с аіа./ічіаи іі.! ііі*!<і, аиаі і'.ак\ ;і ачісаько 
їй; іоі; к>і|'а. іііл'-аі К;аік Ли %а/іл _\ х Л'>а"Ліів. і!; апаї: ач там. а 
>!г.'м ()•; ;:.! п; ллсі лі; і)!к: ся стр ::піаіа аал! <.)то лаа р' ілЛіппіПЛ! 
(ГііпраіиТ!) :ік\сі) і';и;іГ_\ лаа:аау. Плчс і. ' ;А|р^;.'1! а асі парні 
і;.., іГіїїаі лоі" 11 клм^П! і ікі^сиаі і Л[\\ть ніс н ил.їа". ;і пліаі а 
'.м,;Гі;ілі,іі-; л^і'Ячіп;- и р_\іс;;х сстаї.а кітл>иал, х-^тямі її у'апіа З 
игаїічіі'-' 1.; ПіЛіМ ііріі''агліі) л * іаїх; аас іи<а лвох та ;' ' один! І !^ 
са\-х;іюча. лісне ро.'лаї'аааси. і>оиа',іть свос л.:аьіііе... :>Т<_>;;;і[''!іиіі1'.; 
К;а;ічіі\[! я, ііаГіраіааи іалваги. .•■Холіть сюла,, іа» к;м іс>і<) аіотих 
р.;аГ)!і!іі::к1і; р"оаГ)іаііакіі г;іл./аіи, па) аі лиіоіо с па' кііМч'ох тчва- 
рпаїіа, аииіп.ііі лівчіаіу, а самі іагаа.ти тікати. У., па ііалх'Ліуи)- 

ЧІ'СЬ ЛОВГО, лоИІПі Л1В ПІПу ІІ.І р_\КІ1 ' побіг з паю Піч.'СТо ло ос- 

рсі'а. Т\г вс'і.іп мм оГ)і)с в с\лііо і поіми.іи на лр\ а п:і бік. ііо6;і- 
А чи, 111 ріабпіпакії. що я їх ошукав, ноча.ти аа мною гнати, а.,іс 
' ііжс б\.и) .;;! иіаїк)! і>о а.ачМ вони истиг.пі лобічи ло берега, я з 
лпаїпи'ло б\іі иаа- ікі лр\гім бгіцї аа полою. Ми иіпми обоє ло 
іі1-пст,иіі. ї>т купив я л.ія себе і л.тя віпратоваио'. лївчиии лпі 
кої^абельпі к;;рточкіі на цї.ту полорож і тим способом дістав ся 
з нею ло мого ролиииого міст.і. Т>т і;е смів я статі! перед очи 
сьому батьковії, бо я бояв ся, щоби мене рааом з нею не про- 
п'аввід себе, і тому нанмв д.ія неї кімнату в гоститіипї і цїліиі 
вже ч.ас маїо о ию ст<ірап(-\ Р>о]іп, л(Мііл;івіііи ся, чю сьоголня, 
татку. Твої іменини, віипила сеіі килим і присилає т<ч')і в доказ 
сього глубокого для тебе почитапя! От, як то все сга.то ся! 

— Не бііі ся, сину, — каже батько, ьислухавти оповіданя. 



31 — 



- \'^міі іі< і:., тої'; сіі(>лі.Л,і.м оі, тм м:..\:\,!> м.'іі п;; , і; м 1^мV.,|1,- 

Т!!.-' Ммжиіі при ір.Ж.ЛЛПТ;! Ц СЮ.иіІ я КІГ.И І,.К- !:о- ,.,,,,С|І.Ц!і<) 
1 ІК'.ХМІ; !М осом І і|!,;му СсріІК. .VII. !а М.ІІіІч.а- р,; ом .•: ',Чі',!и 1! ■ . 'І- 
ІІІЛ; Л'-МІ :і і,.' ТІНІЖ:' ся ЛіЧ'І. По Ч\/К11л Ло\І;!\; 

ІІСГро \:^;ілуи;іті1(, ІЦМ .";;іГі;!>.> іім..і,мя^ П.ПІУ 11.! т>. П'И-ііг 

-!;;р:" Л(. і-гптііііиі і гоиіоні:; сі;. ■пі ліичіілї пс. ; ;, ; стлю ся. 

Ь=і;;і/К СК."Ч.|,м.;,, І1сІЧ'і''і,: Ц С>1 И Прі міі.'!1і\ юи..!.;; і п,,-.,,м і Г Т^, 

тр'лі іі.ч-ііі:іііі ;;і ло ()!і,чс;і'.м. " . і - ■ • • 

І!ст>іііпі!!ііі V. сіііт,;!і:іь., н кпц,;.'! О.папм р;і:.л! - !осі,;м;і 
ііо.іа сто.ммії си.іі ;п. л:,пііі!.: і:- ч. ,. .цім, с»; іісЇ'; іччіс^цціу 

ЄіЧ'ПІПІ ОіМСІіМ іі.іЛИ 5 кр!,-м, ,,(,іи ,, .,,, р,.к\- і і;.Х,1Л1ЧІ Коло 
1 !^ і ['.' .'і СТО, |(>м. 

і!іх іо.'і иа ім, , К]\іе!іл ЛЇП'ІПІІ.)? ПИТЛС Г.,іІ;,Ко. 

я І.М.ЧІЬ.ИО ся :^>,!ІІ\М. ЬІЛМ.-ІІІЛ.К-- ЛЇІ1':і!і!і а Мі, )(-,!; 

і!і' :'!і.!,іі!. іц., и .кі .)Л!і:., -іо іір.::іі\- іюс, г л.і ,п ^ ! я с чоч;.о.,.-.ітіі- 

1і :•;:-'!.. !іі' ■МЧ,,і.) ц;ір>!. Коі,.;і); ті'ІЛІІІ (Я N4,' >!о, -к і: Л'. !(, НІ п, ц- 

!'■ ^>лі; р!.л..;!ік тлічіть оі ло;чіIко^^ 1л'...і я пиі:яі,і иа-и,.,,',' р 
п. м;і.,і; ;я,л.о!іі;і;. т- \,;і,;.;,а. , \.,,_, ,,.л;. .;^.,„, ^. ,,,, ,>,-,іі\;. ; нс- 
с і. (^и;!,г! \г,іим.р-,м мі!пс;-п,,;т 1.1 ,ііч!,іл\- ск.і.илл.иж- чс; іі.>- 

^•^•■ '' "'•'■! І"-'Ь! І \\..\\';ПЛ\ СГсі.ІМ 11< чіЦ ; , «Мч 1:;: ПІ. Л'С МЛ Т.ііч ІяЧ" 

:^.:-ял:іи._.,і! лііхл сул'.'^а сули іл. И!!к. мли м'сііс з т:іх иілті.-сч іиі 
.'':М Г"^"!п:!..ки І <;,.і.,ми ;.,і.- ь !..-<пал\- сіоі)ои\-, иа яі-лп,-,, (,- 
С!|'0». ло :ір.>:.\м;.Л'і < :.;гм- !:сі л • р. лоціїіипсі ' : ' г; -. ■•• і'. сч\- 
.-пп'огу олілс і і;;.(;с лс.л хи,,,[;і. у.„и! и ;!:;и;\-ти ніл ост;-.ог, .'кіііп- 
/іл-ла, когриї: ікіл -.иімю трима.ч (ілп:! [>п/,,',ііп;:.кл и 'і- Ім. а ч> !я)і- 
л.'СКіИііПі піілпіс мітії ан!ч-!:! ліV:.і!пч•.!.;, ..о,.м;м о\-:;' ;„іііі сил 11с- 
тр.. : !Иір;;ї\іі,:і, мсис л грілк ї .іл.мі.' ІО с:і ис-иіі\.|()ї с\;слти 
Ііому, том\- иаіьому сіиюьи 1 !. гроі,!!, ППІІИ.1 я мо. ллгс. ;і т-яі-іі 
С!!ЯТО Т\ Г ИсрсЛ И:!\ІИ ІГрИСЯГ.Ло, Іі-о ного Ис ои\,.!у то самої 
см.рти. хоч ,'іі МСИ1 і І1С (іутії його ;кс:,о!о: Ні .\ли" ираі\- ио 'л,.\іс 

сої 'лл жслу. ССГО не Ііср^':\; Л.ІС я о\-л\- ііо;,, С і\/іЛііПкК)'о-СТ\- 

ПО! о р.і.ікчі.мм понии\и;іти ся, локії .мсис ГосіюлГ, [„.!• Глт'е трії- 
М-Л и при :.к!іти) на спі .л.м.ії. 

Ниікліілліочи ті с.и)ва, залила ся Зулима гор/ічими слспі- 
ми і х.иіпала як ма.іа дитина. 

... Ко.іио ви о:!опи.іа иоііа дальиіе, псгч'.-гмкаипіи ся і 

свій жаль зланіївти Г.лчили тспсріліис ііолоЖ'Ліс мпГ(> Г.ать- 
ка, то ви певно кождиіі сплакали ои сооі. Нін десь 
гіркими слїзоиька.ми у.миваесь по утраті своєї одиначки! 
Таж мо! іюдичі не допускали, топи на мене порох V- 
ііі;в, а хоронили мене днем і ночию, тїиіилі: ся мною 
як рибка чистою водичкою або як мала дигпча матїрю. 
Уі вже леда день два мала дістати пїлий краіі яко віно від свого 
батька 1 леда хвиля стати царицею; аж т\т лнха судьба прпс\- 



І 



— 32 



Лі'ла М01ІЇ розлучити ся зі своїми родичами, покинути всі роз- 
коті і в.иїлрхн.іти Дії.ико в світ, лс оути я иіко їй не надїя.іа ся. 
Але П'.'хаіі лік ся воля Ііожа. Л олтько мііі рілисііі-і ііи десь пев- 
но з тої великої туги .«а мною ;»м.іриів і пожовк як та цвітка на 
піску без роси-воли, л мама моя доріяа певно десі. млїе і через 
вітер буііниіі аб(^ через сіівок^ сокола вісти до мене носила»:, 
та сама ие зиае в котру сторону слати, іч'о.іиб мої родичі ;иіа їй 
де я тепер перебуваю, то певно не жа.і>в;ілиби полонини свою 
гирства стратити, щоби мене па свою рілність лризести; а.іе 
тож? Дорога до мого батька луже далека, по дістану ся як 
будь та до того сама не зпан), куда ї.чати, щоби до лому діста- 
ти ся, а в КІПЦІ, колиб я навіть і зпа.іа і уміла дістати ся, то, як 
кажу, не покииу своГ(^ ан!е,іа-.\і>апителя, вашою сина Петра, 
доки мого житя, но.чаіі би прті:ііл(^ мені нагірпіе горювати; бо 
було би се смерте.и.иим грі.Чіі.м не ВІДДЯЧИТИ ся Зі! се добро, ко- 
трі- мені учинив, вираіувавпіи мене з .ім.чих рук ііо.ібишак, ви- 
рілувавши мене з пащі сграїшіої неминучої смеїн її. 

Ко.іп 3>лима (Ліовідала, всї присутні в домі Оіісліма слу- 
ха.іи з великі п<^ \ваі'<>іо і ко/Клиії тімімав .хустину и рун., шоби 
о'іерти зан.іакані очи. Камініпмо треба було сор'г-!, щоби не 
сімакало чад так лихи.м тепеїніїпшм по.іоженем папської дити- 
ни, за котрою десь родичі тужать і [чозпалають ся. 

Онисим встав відт^ік з крісл і. 

- - Сину Петре, чи хочеш СН) ДЇИЧИНу, КОТр\- іИ ИріШІ.І С(ібІ 

:і далекого краю, мати за ЛчСііу? 

Петро іі(Л<.іо!іпн ся низенько на всі сто!^о!:и, іипше бать- 
К(-іци. .і п(^тім ьсі.м гостям. 



Отче .МІІІ лоп(Я"Ніі! 



каже 



хпоа оліш Ьог зможе нас 



обо(£ ро.ілхчити! Сю .ивчіїну лан .мені сам І Осіїо:^, ілл! Перед 
Т|;ома лігами я буп би до вас піліїхаи і ик я иа?' опоьідав, був 
ьже в дорсхії. ;;.іе і осіГ)Л!) 1)ог 1111, ІКШЄ .іа^шліш! !чораі')Єль, па 
кот|іім їхало пас кілька сот мсіб, ііо.і6іін ся і іи-сь .чобуток, якпіі 
на иїм нахоліш ся. ра.-.ом з ікір'хтом ніічои у В')лу. , Інш я один 
за Гкло си'лїон) и<.і.іс".о па олнііі лоїііииї ііеребун морськ'і .хвп.ГЇ, 
а. го вп.члть ся тому, щоби сю дівчину. ні,о осьде ік ред всіма на- 
ми стоїть, від лютих рі<:):{би!ііак іаір'атуиати і собі за ЛіСну узяти. 
С.'.оио цічірікаю. ішшіУі К|'омі неї не хоче мос серце. 

- • !і(.-,;Гі і!;!с і)оі блаюслопмтьі -— пілиїс тепер ті>рже- 
стьопііп!: і (гіос отець. -- Не маю ііі,о закіііі\"тп і;рог;і вашою 
>кіп>і і ко.иі любите олію лїпгого, Т(^ не бороїМ;» вам нібрати 
ся. Л щоби богато час_\' не теригії, зОїг.чіііте ся оС^і'.-, я Вііс по- 
ьгдх ,1,0 симіілеі!.іі\а... 



^• І.Ж « 



— 33 — 

в три тііжиї по і\кііті;іх клиця Оітсіїма мп^на було ба- 
чити в ТІМ самім ДОМІ ще красіпу микту, б,, п-ін'р смпаїпяи той 
сам купець сиому сііиоиц нссї.ія. И ці.іім місті піхто по гіамитає 
такого несіля, які- спраиіін Оіпіспм. 

Сто.ііі уіііпа.іп ся під солодкими пип.імп та птіїпими стпа- 
нами. К'ожлиіі, богач чи бідпиіі, .иіайпюн н домі Опиліма ппия- 
-Піу гостину, му.іика рала майже бе < пеі)ест.пік\-. . «хті о чиї нід- 
хидпли ДОМ1Н а другі прибупали. Кожлиіі іііюи ., тою цікано- 
стію, щоби па таке иечуиаііе несіля подинити ся. 

Так побрали ся Петро і 3\лпма. По іи.ііобі охочі до таппю 
Г(лсті ще троха пот.ппионали і опісля [>оиііііі,іи ся, к.')ж-іпіі то 
сного дому; лишили СЯ ЛИПІ дспіоні. Тепер паїи ііегро. як чри- 
иик оув до праці поможи чужими людьми, так пко їй ію поси- 
лів дармо ІЗ заложеппми руками, ало іансігди .иіа' іюи собі що 
()\дь до роботи. Папбі.іьпіеж трхдилп ся теїюр ппип обоє в 
склепі при продажі тоиару, при чім їм сл\жба помагала. Як бу- 
вало при старім батькови в склепі було .кінсии іютіо гостпіі, 
Так 1 топо|і ніколи по б[ акло кміцїв і тонарп :к'ч^о відхоїили' 
Ьсі. старші Оііпсим ,1 Лкірііііою і його сип л 3\ліім .-о. жи.т'и со- 
оі в ЗГОДІ і гаразді і по сііамята.іись. як понад їх димовим сік^- 
К'>(:м поічіпумін ЦІ, ПНІ рік МОВ одна днина. 



УІІІ. ДАЛЬШІ ПРИГОДИ ІІЕТРЛ Н.\ ЛШРИ). 

По році поб.іагослонии Петра Господь Ііог, Г,о жона ІЬ^- 
г< , 3> іііма ноііо.тііта Гюм\- гарного здоровою л і чічііка ко- 
тр<>го охрестиш ()нуі1)рійком. ()ііу(1)рііік(; вдав сч Л(. снокі бать 
ка. як олн,! крон ія роси до д'іуюї. Ие піка радісі!, мііои настг- 
пи,-;а в домі Поті>.і. Ту р.ілість по.тї.іи.ін і стаї-і і><мі;чі Петрові, 
а і::кож п;ііібі,т[>!не старсі.'ька і'аГ.\!;'і Д\;;рііна, мчра свого ма- 
лі ііького іі!і\чка як н.;інтариИ!ЧІііаіо!() опікою ос р.'і.ііа і ііпакіи 
з |>ук по в:!ііускала. л!:!іі логл-ала іа і стерегла як о:.і в і млоиі 
Л"бро то іііміноиілаіоть: ніасиміа та лнтіїна, кот^а маїі іпо ба- 
оуни)! 

Так ПП1! добрім і стараннім ипхопаню ріс (}іг.(1)ріі1к.і як 
иампух в.мас.и. Петро з жоіюю г[пліміі си вже >-а\;Ги то[п-овлї, 
ио старий Оиііснм маажо нїко.н! д'і скмоіг.' но ;',ах<;ді:в. 

- - Я ил^о лг'спть патг.улнв ся ко.іц пс (',\-ло син;і! — і-оііо- 

ПііТЬ б\-м;і:с) "Л-" . Т.чі 'її і.',.\' .. і.--,. ..,,,, : 

' ' .' ■ . V ..; :.. ....,;'.;•>;, ;, я ,,^К0 ііа СЬІ)1 

старі .тгга при іг.м трг)ха вілпочпііу! 

Олиміп ра.ау. а б>мо т^) илчо дна р'-,чп по вссїліг; ратить ся 

Потро свої:! .КІІІКИ... 



І: 



— 31 — 



С.і\.\ііі, Зуїимо' к.іи.о. І).іч\. іі!() II, ьс -м пні аасіо 
Т'іи;і!'\ и СІ мені; к\п\і..(Тіі туї .імроіо, спрол.ііі.чи <'и 1М1ІО, то 
п.ім і ііс оігілтпт!. ся! Л )і м.іи) ;іілі.\ ііпіч.гпі і. і м.чч' їм. «акміїїо, 

Гч там і І()И.і|і ІЧЧІІ ІИІ ЛІСТ.ІІ!\- як Т\Т і К<)/КЛ\ РІ'і ЛсііК'ІІИ!..' к\-- 

іміо; Піщину тспі.', ти мені не (и)[»()ііііііі У 

Л^с ?-уііім І ііе і!и;>()іма. уїк тч кі/К\ іь. ііа и "її і як пи мо- 
I іа Лоорі н.іміри сиоїс Чи юиіка іі.іччи 1 1; > 

1.1!.. \і\/ку! каже - - к Л"|і(»іу, а я сам;, -і > :- м ск.іеііі .іа- 
стан по тгпе цмиіі ч іс іюки Ьч'[>ікі:і. Л.іе комі і п а,к іа мире 

1'1'<'і1|-чі.-11| ся, то іаіІІИІ' І ІооІ Л!1І .\о|іугмИ(.М 1 'і\ 1 :і.|-.м| м^.;(| ,,|;|. 

ііі!>!іі. І|ім,ііаіі, і,о !іі пу.ідііі сїлатп ма коімое;'. іі,осм каніта- 
I';:, Ік-:аіі іяк г.ііиі и, ч-іруї оіп. ,і їм иерх кор;;!',,'.-. а Г;\ Лечі Т()ЛЇ 
Ье.аи'чиміі а ■;,;СЇ не лай ііоже >Ччої іі|>іі!олнІ 

Т..К п»! алн.пі ся о('(»г і п[>іісіа МІ и.. і,. ., . , по лпхтого. 
Г. І- іпіп ііаліі.'Нои лі.!!.. 1! ;;пір.і\і ІК ір,, м щ і. >[<'•: .. : а ея н'л.іро- 
ІЛ' І Іоііі.іпгл а.ір.лиі! III!. ,(аіір/іг к<чГ:, |І-,'і:-,, •а.'.п,,,; ,,, л;ікуіі;іа 
'І '!..'і\^' ііо-ірі.'пі !-роііі'. ііоіюааіаа є,! і ;■!,'•'. і.. ■ "о ічц, \::і_ іюці- 
.і\!ми Сі!' іі> ч.і еііі.Кіїїо (і!і\(|)ріііка і р\:!:і;'! а лис,--! лої-^огою. 
Котра іп^< иаліма ло моря. ;'іа яі:аіі.;і '■,'.; і;рііГ.\,, л > а місг.іін і 
о!іаат!і!аі!і! юі\.!''е іі.;і\ кар'ТО'іку, очі ' та'.асх. ко.аіМяі ко- 
р;і<'оі'. ьіліі.іасіа па іі^ліи' лороіл. Ь: амас а кііа і, поиерих» 
;ь) лому. 

.-' ; !!'М" і'п -еіч •! ;, .ра.і'е іьііоі о ь' м'т, !іа чііСіаі'ап І! гро 

:-.і.о\ мі;м.,и. 1!!,, .-(іі-т,!) с'л /І. МІН, і'аіО.'і." ) М , ЛоМІ ІІ' тач! Ні нерх\- 

ь<.р:''імі. ;]єго::і,ко і;оігаап і:;іеі> ;!:!':п і к/грна.ч;;: !; нел чаім 
ч-.іа р !;:н:; іспп, оеч. н ло[іо! \ . 

! Іо';,; ік' ■!!() іі::;і,і:!.; іа са по,:'-ргіа< - ;Г і, і;». Ло і'^г'^ ст ом іо 
сгірілі'і, >, а і'і'^о кр.і.лі, ІІ1ПІОІО :;!,,"> са і ае і'\- ю малко аиі ол- 
і'<л хларілі. !-:ор .ое.іі, іірн легкім іі:т;'і пані; скп-ча .;а) ію цолї, 
>•' '■ 'і 'кка .-.'Я ''м амліМі. іііаа. :-:іі пм оаінистих !а'';.;і\!х. Не 
Сі:\-::! іо ся ііолорсіжчіп:, ко щ :.: ану;; леїн,. 

Іі ііеі!ло!іГі ііраііпн.п) і;/чер, (■ л'це счоиа.іо с>^ а иеаіріпііі 
слуа-аа;, ліми ;а)аот:ісгі ,:учі іюк м,. іо н і сніт, моа 'а г.лі,.;.пло 
ьпм іі.іан'счам :>лоораііі ''« К. уж ао.ютнсті л;чі айкнули на 
оо.іааі!. н.иіаіі ; нритігаам с; 'риіні полупати сііім)';:; иітср. 

Хом і-'-ко Г)\!з ся.,. '.аГі і і-.мрапель' гнав скопо, а.іе не та- 
паа. іі;є пікгму жали.я ііричпнії ло стра.хс. Мара а, м<^н оц яка 
піпічо.:-!:! к.-тастрофа. іінбухла. наліГпн.іа страпіна мо[іська о\-- 
ря. когр,| іі'>ча.іа метані кораолем як наихтиноіо Гтра.х кождо- 
г.'- огориун ие!нісл<а-. ле ::і;і, кожл(пи- лаимерла кр.;в у жнлах- а 
и,о наш Петро ло гікііх ранні був ііризвичаеіииі. це стра.тир. ту- 
-ха, ЛІНИ кожлого усіюкоіован і тихомирив. 

Не біііте ся, лобрі люлн, — говорить — морської бурі' 
існже Ьог милоссрінні не дасть нам тут на сім ніирокім морю 



І 



— 35 — 



ЗаІИП\ III. .;чі Гімі.) МІМОСІІІІ 

сиорп; щ.г.ті,іс кож.ипі н, 



І».' "ЧчМ ИИЛІІІІ, 1І,1!|і\- Ліл\ і II, 



1. ск-.ініі,! І \ііі.і')с..чгітіі 11,4- II 



1 ІІ"ГІІ, НіІКЧіІІ, іі\М| 



По Іі;ЧІ!ч,! ;\- ||, І 



'ІІ\і ПІП, 






ПІ І ІИІІІО ■>', МІ .1.» 1 (,іці. 

Ь' Лі'.', Ьм,кі, , 
>• 1 Л\;піі. р.пмі II. іс! 



'•І К"/К,ІІІІІ .( ІімДі 



'1'''^іі''і\ ПСІ,: 11 і: 



ІІІПі по- 



^:"■т,||| сн ксі 



П"МII,1^ Г: .і.;с і І;і, І 



IV- 



'^ М")Ч-і,м ЛИН. її мої! II 



і^"р:.'Ч'.и. П) >! 



"РМ. 14' .,11,ІПІ .!.• І II 



С С.І\Х.!І<іТІ. Тої \«і) ;іі 



•II. .ІІІПІ II 



ІК\- (.іо'і.ц!; і її 



.4 ,.(.1.!чп.. \і)1і,||,.., ' ^''■'•' <■>' 

л' •■ІІК-.1 .4 . !,л,;міі 11 ..-,..4 иіікиоііклі.і її. оу іа Мл-'у\:ліі' 
кмж-і;іи'''пї;'' "■" ■ ■'" '" ^"^ "^''І'"»" лоіі;.ми,,л,іп, л^ і^чм. ит 



1І!М'..ЛМ\! рпі,|і,,,кі,,! і'\ря И- м-кіе: і ;,,»;, 



'*і)(^' 14- у.'ІІ'і,.іі|(к СІ., 



1^1^ Мпи іоп ...и ;лга.. ;л,..-„ ,, ^^,,,,„„^ М- гм п,ь,,яп>; , :Лч ^ 
і^...,і. „.ж.рпі. і..пиі.і.:;,мн>ипі. і. >;.мппрок;м мо;-:,; 



г 



.ші.иі<і..миі..и,..1Іір:.,липу,ио:йпи,::.. . ю щ-чі :" м к 'т- 
"'^•'!. .І'і о^і'и 1 ^,^.яп. :.м.,;. їм когріїї ьплкч иу.іп і.-щи.п С.[: 
1'и.і .\іу|чі ік.іпілоіо мі.т.і. • 

ІІ.1 Р"іі^.і ; :>.і1!П. 11,; |;сї ІІплор.,,міІ ІН Л>ІІ\. ; Ч |; ; ц п.і сул- -є 

^и:п. 11.,;:;,,-,,, еч. їмо ПІХТО іі,чім.'.ті«)п, уіпкол. ..ііч її.. ■цІатІї- 

-- Іірсііс.111!.,! - ,-ч и: горячої м., ПІГНЛ? - .-. лчдГпін ІІгтро 
.Тенор ПРИКРІНК-П . Кор:,и,.„, ДО о,.рил, І,.ї ІЮЛороЖМІ 

пли.илії III .км п , ом,ку:>.міі к,.,пі і,.рссіаі,е п^ рч люпігі. оі 
піо.и|^і,.,гліі у лалі.ту лороїд- ьілї.\,іт;і. ' 

ІИ.МЧІІС.-М Луря "ге уСТ;іЄ; МОІЧ' НСМОП К;;,Ч,!Ч СУ, \'оЧЧ,Іч-І 

Х!чмі исмом оігунпь с. а юри йоли аж попід оо г.чм'їмиоситі. 

Псреіітча ніч. пастаї; лчи,. доходи;,, ил>с до •ппл-.м-о гк- 
чсра; оуі)я Тгкі: пс устає, нсіх роапукчі огортає. 

А т\т трохи жинпости що V кою 6\;:,,, „лчс мііч\- ю ся- ко 
жлии ніічить, ІДО трсГ.а пуле за пропіспим хлібом піти Л к- ю 
к.мо ПІТИ.-' еамі исміаиі люди, чи хлмггі. по.,,, V., „,„,,„,-'..-, 

н може тут ь СІП стоі-опі які дикхп. чк) Г(,топі їх по\-оиватп 
аоо у полон заорати і іі страипіу іісво.ио віллати, тс мхсять ста 
ти ся раоами.-' Кожлому лише такі лх.мки в голові роять си 






— 36 — 

Так само думав і Петро, хоч не мало світа змірив своїми 
ногами і не мало'наборов ся з морсіжими хвилями Не знав бід- 
няга того, шо то судьба так зарядила, що ііого і з .чим тілько 
народу морські хвилі нарочно аж тут пригнали; не знав серде- 
га, шо" Бог милосерниіі скорше, чим він міг надіятись, дав ііому 
діждатись того піастя, о котрім він доси ані снив: 

Послухаііте дальше, любі Читачі, ню стало і я. 



IX. ПЕТРО В ГОСТИНІ. 

Як прийняв Петро за иозволенєм ко;чи'ельиог ) капітана 
хоруговки до тик і вивісив їх на верху корабля ше тоді, коли 
всїдав на ко['абе.іь, так висіли вони на тім місці а>і^ до сего ча- 
су. "а коли цар і цариця, що панували в тім приберс/кнім місті, 
виіішли на прохід на беріг моря і побачили хоруговки, зараз 
дуже зачудували ся. Бо то бачите корабель тоіі пригнала буря 
до того міста, де жили родичі Петрової жінки. 

-- Що то за корабель — ка/ке цар до цариц.', — ^що на ііо- 
го хоруговках є випійте імя мо*: і твоі:? То мусить бути щось 
нового! Ті хоруговки мусїла випіитп паша донька^ Зулима^ Нема 
що довго ждати, лиш зараз треба іислати служб\-, щоби тих 
всіх чужих людиіі прикликати до дзора і розслідити, звідки во- 
ни прибули... 

1 зараз скорим ходом вернув цар до свого двора^ і дав 
сгоїіі службі розказ, щоби тих лнаиі;, котрих буря до берега 
їх міста ігрпгнала, сеіічас всіх до одного приклика.г:. Служба 
зар^:^ се ' чипи.іа і за кі.пжа хвиль весь чужиіі ч,;рід товпою 
з"иь:іи; ся в брамі царої і;иї і. а '.ати, а приІ!іі;овипі в коритар цар- 
ського дом\-. ва.,I!'->^^'^'^'■^^■ ■''' і жла.пі, то .о з того буде; бо ба- 
Ч!";о НІХТО :!с ,!:::лі пі.о за п';мчина і що за копець їх тут чекає. 

Лж ічічо.. :Ь зі своїх те[к-м;и в золототоканіі.ч одежах цар 

і Сї::-' перед ІПІМИ... 

!\'..!г,;ї:, л иас - шгга*: ся їх лагідно -~- виставив ті хору- 
л ;>• !пи'.іі.лі, що ними вітер вії; оіідус? 

і ІІИЗСНП.О ПОК.'ІОНПВ 



Го 



ТР. 



І ; 1 1 С 



п: 



Л< Ч'ТІП.П 



іііа. 



ііііЧкі ко,иР.л'ія д<.) царя 



;-і:;і;':і! чаріо, і^ажо, пок.рпточп па Пе- 
ли я мрр гіуіілгг!! па мо;')е, :р>;би т\- о;:на- 
і Гі ;■() УЧІ1ІИШ. 5! не иад'яв ся. р;о вам, лп:- 



го 



- ічО іИ 

імП'мі!! 



о пе сподооасть ся 
ти виставив хоруговки, - 
! \ г .,..) дальпіої зі мпок' і 



'•;аже ц.:р до 1 Іетра 
сїд':. .і ІІІ1 ;!е': підете 



;'і : там жда.ти аж поки нас п-. 



;лич\ 



— 37 — 



т;ікіі зараз коло 



немичу.,:. кара ' О жшрп/с /'^^^ "' •■'^"■'^^' "{''"^"^і 

-.11. <-е дальтіїх розказш незнаного цапи 
-- Аіо 0О1 виїпив ті дві хоруговкм? - питає його п-ш 

не і ц»р„;і -'^кГ'ї;,;^;';;:ї;,гі£- -",-.>>■■--. "-.-«^а. 

вона мені їх дала і н к , ги , І и ^ 7 ''і^" .■:^"^'-^' ^^"їзд, з дому 
просити корабс ного^ ш™ ТР ^'— ""'^'"'^ "^' ^орабсь. 
їх на кор;.б І, на ш.со -ій г ,; к^^ позволив мені виставити 

мовив менї моєї нросі^;;;:'"'" ''■'"• ^""ї^"" ^'''"^^"^- "- «ІД- 
— А як твоя жена називає ся^ 

^ \-ш'1т ^^"''' '"' ''''''■'"" "^'^''^^' - відги.віл;.. Петро ' 

-о. '~1'^""'лаГї;:и;п'^то иос'Г '"--"--- "- 

1 зачав від і.оч ткч о'кіпд і 'я *'"' '^'"^-'"'^ оновідани. 
Дпчах попослупнн.мЛп- ог С ш ш^^^^^^^^^ .^>'^^ Д"^''' "Р" РО- 

^п.ь на тім, як і^ир тхвав кп с у Й^^^ ' '^'''' ""'^'^' ^"^ ^-''^і»- 

візши її до дому/ои^жж с'і з'псю -■ ' Р-"^ Р^-^-^'^'-шак а нри- 

ДілогсГонов^аня''"'"' ''■ " ' ""'^^^ ^^^^Р' вислухавши з увагою 
- Петро менї на імя, милостивиїі наме і ііііпю' - .о п 
--- А дооре тобі з тою женок> жити> -І^:'^ .,, ';;^^^ ^^7°- 

ку ^.и;;і';;їи^і:;'і^оІ-^:?;^г ;гг °^'- ^^р^- " ;о. 

Мі. С.нуфрі.ікол!. Тепер сишег /;""'""' '^'^''^^"'-^ "^'^^"^''^п 
>ісї/і женї обіцяв нратїї^^\;;''''*'''^*' '"і^>'^*' ^'^'- "и> и 
тут якась лиха судііза з ал^м^іІ^^'^'^гіІ '^^^ '^.'•'^■'^^' ^^"^ ^'>'< 
в дома жена і сіГнок мііі виг Іі ш, Л сторони! Там 

-о „.,. ..,, ,.„,.: ьо/.;;^Г,ї-- ;:--;; --.ар. а 

— Велика сила всемогучою Ііогч ,,,,. „ 

мою любого зятя! - за-ч,іоа в ,. п ' т^ '^'" "^'■' побачити 
зятем мпїм т,>„ ,„ ^'^''^'''осиь цар. — Ти, люоиі: синг ^- «„.•.„ 

способом ;фис5а;;';^г'до^ме,;;:"^Г'^^'і;"^ ^^^- -■- ічі-дєсішм 

гою дитиною! Тцгерне пущхт^'бе віТ.Г' '""^■' ' ''°^«^ Д'^Р«- 
С.Д.. 3. мною дЛ^.0 и^^ке^^^с^^^^^^^^-^;'- -Р^е 



38 



дії. і!іп р.;і:-!!)м ;; тіюои) всіпку пригоду на морю терпіли, діста- 
п\і"і, !;ід :.мс іхчі'.'р обід, ;і (опісля і-с>о!ііі и:і Д(іі'<)г\ і <а сам св(л'м 
коїіг.олі і>,і.и'і;.и. л<і і';о>:.дог<), де коч'риіі ^::!;і їхати. ,\ ти, .побий 
:->)іі;'), .іИ!іі;ліі с>і у міН'..' кілі.кч; дпїіі, а опісля поїлси' .■! моїм иір- 
ііьм мІ!іісір''М Д') сі'.ого дому і 0("п! припс-істс т\ г тіили жспу і 
СІ і!л, ;і мою Л'обу допїТч'Х' і іаіумічЛ, як таЛчО/К і ти;»ї.\ ст.ірих ію- 
дп'.'іи. 1 іохліі і и'.іип х<_)4 па старі .ііта прі.'>іч.ііогі> і; р'.мк(лиах |)а- 
зо.".! :о сі'.і.ц'мм і.і;.іта.ми М:! Ціірсм<і.м днорії 

Ти.!,! р'їМчЛ.-іаі; Оіі'УІИ С.!у/іч''іІ для ііСІХ и'їдор ЖЧИХ ИіМІГОТО- 

ііпгп обі.і, ' і.'і),':! Гі\';і об'л гог()із;і;і, ;;алір'>си;і ,.їх д.о сьоїх те- 
рс^л!'. і (.'с.ч'лм'. ніі\лі до!:гі сто м( у исмикіГі сиіт.'іі;цї до обіду, 
а іЛ'.іи ;:,ї п ^ ;;ісїд,і їй, кил-'ЛиГі иа спо:м місці, иі-.мсталлш їм 
сі'.і-го ■'.::■,] ііііра,. И^) сбідї д:Л! кпждому іполіі і:.. •і.«;ро!у і сам 
Ь!іі риа.і іаа :\ ти кирпи, ія. гіс'і пиис!Д.;ліі і і;и;х;і,і!і і! да,П)іпу 
до'мііч. И 1•истпі1Iі^^: д.'.'мі и;іря ліпила ся .пии !Ь..гі^о і допсрва 
Ч'. г'ч'р і иі и ліія аі ііриі:.'ДіПі ііоі'іл іг.і!"і до родимі л и Петрового 
Д(ім\" і>:і,(им ч: (.".іиї.м і,ірі:им міііттром. іи.обії якпаГч'іа>ріііе при- 
Ь(.:.!м ■■!\.'ИМ".', і,)и\.|іріІ!К'а. і ста,;м!х родичів, Описиг.'а і Мгірипу. 

і'и \мі\: ся. і^'.;ДІегь Негра бу/кі велика, утіх і б.'агр;іиіічиа! 

Л іяі, .іиіи; Чита..;, ие б\мп би так'и' с ;миї у їхм ьо.ічб ко- 
жДіїи л в,:С б\-'« у ииго И'ліожєіііо? Сеіі ІІетія\ ко'іриіі ідучи Д(^- 
риі ик) ,гліов!Ді!і; !)И/:ліл, сті і: ЛчО виїслиіі; біди ' и^лчі!')Діі ааки 
па .,стаик\', велеиил ироіиїдлісм !)0>ілім, на л'о|чл>: лх хвилях ді- 

СТ;:С ся .-[и іиіи ЛІІСЦЯ те .'ІКІХОДИТЬ СІІОІ!) ИиТ'руїу, Є!^0!0 ЖСПу, 

котріїі Пі роду пї ■•' "4,4 уроджси'/і пе :ліае', сеіі ІІетГ'И тепер на- 

ІПі- Ич-Д'.:і::,І ■пI^^ є, .^ЛМ ИГ'ОііИДЇИСМ Ьи/ІчИМ, їм ЛІХ СЄіМИХ хип- 

.тяу ^;игччл^•!1X дістяс ся ди місіті, ь котрім зпгіхсмігп. свого те- 
стя, паіі ! мияліиі-о, цар.я великого, перед котрог»-; іюаказами 
ки>::л.Лі1 як ііслі'.овіи'і листик д-роялггь і трясе ся і иі; иячі покло- 
пи бс! І "Ліж не мав Петро Ч'ло т'ииити ся? ТиЬ'оги іиасти він 
пснпо сам не надїяв ся! 

.\ И10Ж іілправадило ііого Д(,) того піастяг -- спитаєте 

мене .ІІобеПІЯч'і. 

- - Гіоиирог па дорогу заліовідиіі Г)ОИчПх! — відповідаю 
вам. Та СПИ: ід:,, коїрх' він відправив периіпіі раз в житю щи 
ро, та молптілі, ічотіуу перед св. К'пвотом відмовив иеіипиіі раз 
в ЖИГИ) сердечно, вони винагородили ііого за ііого вірну служ- 
бу, за, ііиіи тя.жк'і труди, хоч іпо прсівда, бога.то те як почуєте 
дальню буде мусїв перенести на собі несподіванок і невзгодин, 
заки ост.Гточно, побідпвіпи всі супротпвностп, буде жити ниі- 
сливо і тїіпити ся богатими плодами благословепя Божого! Та 
послухаі'те, прошу! 

к'о.п! в:'Ке коїпібель, на котрім Петро з міністром вибрав ся 
до свого дому, іуушив ся в дорогу на піпроке М011Є, приступив 






— 39 



IV '•■',' "" "" "'^''^ Ро-^п;.туи.ті.. як ішг-ьаа. його 

Л М, ЛК ІММВлК.ТЬ СИ ного роЛПМ, К\Ла Д. , них 1.:. СП і ЬІКС ин- 

іь^Ч а Іістр) вилм-ім і,ер,.л соГюю ц.ірськ.ч , пр,,,:^. ,,і і і„и п- 

шка в,,шои,лаинлпиг.:,>, вссточио. Іпім.чп^ 

вілаи мшістср все спмсуваи с<юі оліпцсм ;; . кпі, у.чьіг ■ ,. чо- 

1 шо могло іии-о тс обхплитп? Пі,, ти' .;л.и;.:,,с>!;.г ти р, ' в 
ро^мсп з міністром скорше час оіжіігь і .иас са ; .лп ц м о^ 
раослі. іи:;млтс плине п<> лірокім м,=рк.. 

„„ '"'',;:!■'■''■"' ^**"'^' .'^'■''^- ""і"^''^ миль м„роі. м,тст,р нпля- 
V , їло и,ке лале.о Ьіл спи: о міста ...„хпллм, сл, і;:„^ гп- Ь 
три, ліопії ВИІІІ1МЯ1.ІІ1ІІМ ік> іижлсіл корімл',. • 

погоиор&""|^;же.""-"" ""•■ ""'"^"'^^^>- ^^' ■'■•■' ' — " ''^^^ 
.::е .ч.м'!!о 'и'-и'м "'.'':' ''"''"'^ '^^••^'^^^'■^•и.е м.ре. а надать Галь- 

сво.ои;л;>;;.:-іа^ї\;:ао;-:,::Гп;:;-;:-- 

всгав а лааки , вільалм хол.-м віиииои а міаістр::^ 'на'і,:;, д 

то про ії:! '' '"' '-^ '"''^^"'^ "^^ ■"''^'^-^' ' і'иа^:.,ал>,;и т. „ро^Й 

„,..: Д'"''';'''^ *'"' тов.рпілу, каа:е пкіиц, мімилго л-. Петра 

рє-м!:^її:л?;;:л:і::'"''"^^^^^ 

- .'Ья НІ, тоиарііиіу, і, шіл;-;:!? плт.іс мааср 
""петріГіплв''^'''"^'"'^^^''^''''^^'^ 

Г.п,- п , Г ■' ^'•"^■^'''^"" І^''"1ЄЦЬ жити, а ІЄ хміи.и;. ..к- гп 

стн, ліпи :,;„.. „„слі, і, і;и,.;- ' ' '" "І'''""' 'Ф"томпо- 

шин, внслзхав його молитву! '-^рним, о.иш наилуч- 



— 40 — 



Коли він так уносить ся по воді, пливе перед псм кавалок 
великого рогозу, такого як то бачите паші жіики мають кобіль 
ки, в котрі ріжні домові справунки і куппа з яр:»^арку склада- 
ють. ІІобачивиїи ту рогожину, набрав Іігіро нової сили і при- 
скорив плавбу до неї і злапав її в руки, відтак підложив під 
себе і міг вже вінідно плг ти, а коли умучив ся, підиочати. 

- Славаж Тобі, Го^ .оди Боже! — каже \рі.д\ваниіі Пе- 
тро. 

Плив він відтак ла тії'; рогожині до самого вечера, а куда 
плив, сам не знав, досить, що до вечера доплив до одного 
острова. 

Кількадесять кроків від берега вода була не глибока і він 
міг вже переііти •:огами. Пріїиіионти до берега, внлїз на суху 
землю, поскидсів з себе вер.хну одежу, і повісив на дерево, "а 
маючи прн собі креса.іо, вибрав з иомежн кампіпїв кремінь, 
в.'яв зі старої дуплавини порохна, вик{)есав вогию, роздув, нп- 
зііосив рііца і мав вже ири чім обсупіитн ся. А позігрівіии ся 
добре, ляг собі на мураві троха відпочаги, а піо б\в дуже зму- 
Ч'.'ниїі, заснув скоренько. Кілько він спав годї ііому було знати; 
коли іі()обудив ся, уч\в страшну бурю на морі, котра гори 
морських хви.іь підносила маііже під хмари 

Сидить він на тім острові і ожидає знов Божого мплосер- 
дія; аж диьигь ся, несе .морська буря якиіісь ч\:киї; корабель 
просто до него. Ііриилииіии до берега, корабель зістав стояти; 
моряки хутко зап\стііли якір і виходили на беі"!Іг. .Л п^о ті лю- ' 
лі^ іоі;()ри,ііі исзрозумі.ііім язиком, не міг ІІеггм;, !!Їяк з ними 
поііозуміти ся. Самі моря-си, видями, що вій го.'іод^мі, дали йо- 
му х.Гїба, іцоби пожіпіііз ся. 

і).\ря іі.і морі треіиіла чорсз дііа ліії. Третогг, дня стало мо- 
рі' споііііііе і неї ікздорожиі посідали на коі^абсль. З ними сїв 
'і'.ікож Петро і поилили в дальшу дорогу. 

1.'\д:і ко[\и'е.іь п іміі, того Петро не знав і знов здав ся на 
цо,:.ч) Іісомоіучого і)Ога. 3;і кілька діГїв заплилі: ьоїш до яко- 
гс'сь міста в Ч\;'КІ;.і кп;ііо. 

По.'орсзжиі піш.іи .:а свої.ми орудками. Петро не маючи де 
иолітіі ся, ст.ш у одного иаиа на службу за дозорця прлі упра- 

ЬІ Г.И11;;!раДУ. 



X. ЗУЛИМ.Л ПОВЕРТАЄ З Л1ІНЇСТР0Л1 ДО СВОГО БАТЬКА. 



^ь 



гт,,.. 



вельми 

вірно свіло >мужбу, за їло їіого шлі дуже полюбіш і СПУСТИВ ся 
н:і нього як ікі свого ьлісіюго сина. Але лишім їіого там, а са- 



ш^^т. 



— 41 — 



пмя ж їи",."".^''"''''"' "''"'''•■" ^'' гірп.и.ачсного місця, моряки при 
пня.иі по, о ло „ерогп І ожп.иїлм и иристапі миїлі н котрій мм 
.т віди.пісти назад. Тимчасом ііоро.'.ход.ли ся по м сг з сг 
НМВ.ИИ .пий сторожу, котра сторсгк. корабсГаи икш^'у!!;^;: 

Мінїстср опустив кораб.ль і т-щои межи люлп га иамяв со- 

йкуогп"сво^м;^:::" ^д ''^"'' " -•^р'-.^>— ист:рпс!;иво'о. 

чік>вала свого м\ж;,. .Л наказавіпи капітаиови корабія июбн 
ха^^І'доро?": "' -"""'■" "'" "^ •^^'^"^ ^^'' ^'" '^'^•^^"^ ^^^ '<'-' ' ^о" 
Питаючи ся від міста до міста, від села до сен чих-,н він 
за якийсь час до сего міста, де мепікала Зуліп а , 'и щ те иі к 
трздах разом :я старими родичами. і^гоі,<,тг Іг оп ' , є 
мав як має- говорити перед Зхїипіою, бо ІІетпг, ким ' г « 
википепии в море, розповів иомх- всь;,. а в п іапі : : о.б ві^е 
І";е"атГгг,^.Г кпижочки. Вій того і пе иадїяи ся що є ро 
жи^. .иі, гадав, що вже давно пожерла Гюго морська риб-і і він 

ти'во;;''!'?"" """■'•^ ^>'"^'У ^^^' >•<^^■V. певиїм.пе .шм т )^, Г 
•їй воьм о>ла дшчипо,,, , укра.п. її рои'.ииіаки :, підмого тому 
Якийсь проводир помзав ііому за добрі грі:;;і іім'куїшя 

в. .ЦІ заїхав па ооиістє. 

ги .^''о'!';^,"-'""^'"'."'^''^ Цовертае ііого спи ікгпо з доро- 
ги, д\жс \рлд\нан ся . вибп- скоренько з помепн.^ля' іпобм -и 
на привіггатп. Ча них, .,,„'1,.,.. ,.1 ,.''*■ іИ""" ^і'- 

'ЦООИ 



на привіггатп. За и!!м внбпає етарепьк:. мати \Ьч^пся .'.оби 
взяти ного в обніми, а дальп,е біжить Петрова жін- , їутим з 
своїм ангелятком Онуфрінком на руках, піі^бнтк^^.шп- йо- 
го оатьковм. як(, здорового і з уст-цого почути ч'.^, до - в 
ЦС, котрого вже довгий час не чула. 

Але отець дуже застановив ся, коли замість сііі-а іюбічмп 
якогось чуж,>го,, незнаного, красно нрибпаноп; ,;;;,',;; "к^^"^^^ 

І>ЖО.„.,!ЦИ В такім строю, якого в своїм ЖИГЮ ІІіКм,,,, „о Г) і-И.В 

Помнмо того, щоби показати, що його дім отчитн , т >і 'вах 
гостин, що його відвідують, нроенть не.іакомп;.;, ; жин 5 дї 
м.лнкапи . роздумує- нощо вій властиво приїхав. 

Зун!ма-ж кол!і побачила, що тоїі сам мінїстеп ■, котпмм 



— 42 



Вііс<)коп,!ііімролн:і паипі) ц.і|іІ!;ііо! - ка;;>4' ^^1І11Їсгср. — 
Твіїі муж Іістіш ііріії.\;іи іцас'пио до тиого паті кл і. іосгииу, а 
коли л.іп.ііііім си у 111.1)1') кілька дііїн, иросіш ііоіо іміГі царсі.киіі 
бачько, тпі'ііі поїхан іір.,.ч (і мноіо туї по тсГч'. Іїпі так і зіюпив, 
а коли ми пули чжо далеко па морі, тіГпіюи іііп ік; поклад, пп.іПи 
прохоїолпті! ся; ІІ.10 ік'іпасте хотї.іо, опі|)!мло с-і іюручо ма 
гіоклалї. до котрого він оік'іі ся, і бідняга нпаи \ морс і ьтоііпв 
ся! Мор):ки скочили -<;':ра:і н діл до води, іцойм ііого иитягиутм 
і до >кігі'/і пі'ііиі'ііиу тп; а.іс то папіука.іп ся, іцо мітотіїми ся 
по водї, дарма! Петра по можна пуло іііикл'іти. ІІроікш у глуби- 
ні моря як ка.мпіь. 

Зу.іпма як і!оч\,!а, пі*-) Петро вже не жи«:", пустила дитину з 
рук. >ііа.іа Па місці іі .іомлї.іа. Ма.ііііі Оііуіііріііко став голосно 
плакати. 

ііаті.ко іі Мати, що опоиідапя міністра о смертп Петра не 
чз'.'пі, прибігли па крик дитини, а побамивіпн що діесь, почали 
ложучу без памятп відтиі">ати іі водою відливати. 

— Що за причина повалила тебе з ніг? — питають ся, ко- 
ли Зулпма приіііп.іа до себе. 

■ - ОГі. Ьоже! вже мііі дороіпіі муж не жиє! — лсдвп про- 
мови, іа Зули.ма. 

Пе питає ся да.іьпіе старіпі Оппспм. то стало ся, пю за 
причина ііого сме[гіи, ,іиіп за.іомав р\кіі і горячі слези поко- 
тили ся по ііого худім, зморпіепі.м лирї. Заплака.іа Гі стара ма- 
ти, що утрат и.іа свого сипа, то липі ііоіо одного м;ііа як одну 
душу в ті. 11. І плачуть всі ]>азо.м: отець, матір і л<епа; став пла- 
кі.їи па цї.іе гор.ю і малеїн. кіііі хлопчик Опхаі^ріііко. коли поба- 
чив, пиі кожде з РОДИНИ отира*; очи. Плач, зоіік ■■:Оман(£ рук в 
домі Оніїсш.іа ;;ж сгр.лино С"іух;ггіі. 

!\'м;! грохи \гііхолпіпіілп си від піачу стапиіі Описим 
пзнїс і \ :чИ ;іо гирп 



1 )сііі:ліі :^оже 



,« 



ка::<е - - нотнії мене в моїх старих лі- 



та.х. Я зіет.іг. наскімзі. круг.іим сиротою і не знаю, .хто мої ста- 
рі іч'оети ігліп^м:;- V^^ме!')!... Д.іе Ти, Ііоже Отче, Тії мене іютї- 
шиїїі; :і.'\.аі дість ся воля Твоя свята! 

Д\,;і'с!еіі лотяіі п;іЧ!ів т<.ііі п.іач і /іемент пїлоі родини, а та- 
ки 11'.' ,':;'. і>}-.;;ііЛ() ся ііпіо скамеііїле серце. Празд.', він знав, 
піо поіГ'".;ііі;і г.ч'.пплпі гріх убііістиа, котриіі (і пі'!чгу до неба 
кличе, а !0 позабув у своїм заслїплепи), що мусить гі]-»ко відпо- 
кутхнатп, І (МІ учиїк^к. К(ггро!о 1'осподь Бог безкарно не ли- 



иигг!. 



')му се о;чіл\/Ке о\\іо 



.'•.іпаз :іа лругиіі лліі. р.іио ііаііяв Описим Сіужбу ІЗожу і 
паїчісг.іс .-.а д\і!і}' Пет'ра, а коли свиїценик правив С.іужбу Бо- 
жу пї.іа ;^однн.'. моли/'а ся на. колінах перед, обі^'їзом Христа 



/\>^Ші¥^тшт^^ 



— 43 — 

С;кіат';ія, іцоі'іі душу ІІотрл цршіян .т свою ц/і>.-ііп і!.. Сі\' 
>іми Ім.жм! \ч:мп ся ПСІ іі.м-о.кііі лп члгії. лс с.і.іиОітсим 
сир;)иііи для ст.фцім о.'ід. По обідї иідсмії.ап,, щ.' мп к'йспі,- ко- 

^^ЛІІИ ЖС.!;і!і. ІЦооИ дуіпл ІІ^іра ХПОКПІ.ІЛ ся .{і се. 1 МІМИ 

І_к'....,;.,м ,„пу,ія см.і;, :]>,ііім,, ,;,мпдіі,іі ся Лп іиі. га и по- 
л^ніи сР.пп.і;,. иміли.иіііи сіюі річії и скрпи,, іірігтт.м ш 
Опіїсіїма 1 п'.ці іуіі.і.іа чіпо іпіси. . і •> ди 

,, ,.,. , ':^;^'''"- '-'^Р'"'^ -поЛіпі Л,.тмл-! ^ ка.а.. .Чяілн. вам 
^1 і> ...іск>. що ті тр;ім;.,і„ миіс в сіі./ім домі таки;, -.мвмііі час' 

1^11 оу.ІК М(іім;і рідними рСіДМ'ММІІ... 

,^„ .''^''■'''■'' ' "" ^""■•'■' іоіі'ммгім, п.) ж.і.п, сіисимі ;,; СсрііС і ГО- 

Р.ІЧІ (. іСИ ІЮКоСИїИСЬ Пі) .ІИЦЇ. 

Л"ііі.) люП.,! каже Оіімсі.м, ІЬмаї.і;;;. і;. о тяі-- ся 
масип, с:аРі,ьіа таксам, як .'п ип,,. п мо.п! І [, „ .; „,',и чаії 
Домю. соиц. . за хмари на малспьку хьи.іииу, ...д ач, и инч у- 
і';!/^'^'^^^'^^'"•' '^".■"" ^"-'''і^'^ іП::іV::,^^,;,,о.:а;я . , с, м,' тки> 
1 ,'Оп :і; Мій сиі:-пдии:ік. п;л>ііа.,а иїла моя ік;дія, ч-о П' и ми ні 

^'"і^'.^"" •'"■'' ^" "■>! ' ;і. .ио;.,иа, д,лчо моя л-ио , ис ч и, сПс 

І7,"'"^'""''"-'"'; 1--і'"п, Ьожс. аа.ои.и^,-;,. а н .и 
ся по см.'рти [!(.. ііг.аиіи }-.\ді Госио-і;! Ііоиі' 

попіи';'-'- ".' ""'^'■'>'''"' '"'^ Г''-^ ^■■^'"<' м-;.':р.ко.:. (ппфріака, 
і.оолакнло.ииі і.ого свосіо етап,. І,, дппж.чоіи :л;,очі і ч V пі 
і!аіі)чи як мал,! діг.ииа, склопічіся ікі стіл. ' 

Спісія млллчи м.ггії Л\.,рича и.мілапіала ся < 'іх-'ч-.ок, и ая 
.1.' віді-ак іч.; раа на сьої муки малсиї.коп, Оіі\ .І.іччка. иоіилуиа- 
• іа иоіо,^а відд.лочи магсрі, ааголосила... иі\ва 

- - Дитиико лита, серце мо^ иукн^'за ті)Л,чо' Я с-оі гаїа- 

ст.:ро._.и. а -.и. ли,очику. вже в:д м.ііє . и',;ра.пі ся далакм-,а- 
•п.'^;,';^^<^і-:к я теое. дитинко л„.я, пооачу;' Ои. иевио ско.,и,с 
•ь -к лиоа на дплии. 1 Юса.ікіта. оо ие дп,;го мо, :,,,,, ,,,'• си 
А\р(іа іі.оавом мене до гроо\- .т.т.іа'чс' '> ' . о£ 

Иіпіш кі Зелима сїдати иа віа, .,а пси. з иіач.:.і иичіч иі о- 
боь стапк Зу.їима сіла иа. віз. "і...,.іа,і о 

'-'■■^''■'■^ ;і;и)рові! - - ск.ізала иіе раз, иок.їоипиіілі сч і ві- 
зник трісиув оатоі ом. ьі.и.а. 1ВІ 

Старий Оиисим ліпи махи>в іа,лов.ло. По с іг.щ ие мч ска- 
з;пм. і поїхав нм скоренько, туркотячи ио каміииях а етапі си- 
роти вепи^■ли ся до свого иомеиисаия, самі як ди. ка.'.аи ' 

.5а як;іі;сь т;ім ч.ас піміїхала .Ч\-;,;'ма ч лппї,-,-,, -, -.,, ,,■...5. 
НІ. ііосідали на корабель і поиліїли морем до то\.\ ' '^ "' " ^ 

гм-.арЛ',-,,"- '■''''''■' '■■'-'"*■=" ^^^' 'і'-'^"^" і .^ятя/ло хвилини над. 
с лав с ..ми иад море, чи нема корабля і с пг и іао хвиля томо- 
смли, ию кораоель ше ие прибув. Лж тепер, ко.и. корій,^ 



:та- 



і І 



44 — 



приплив до Осрсга, донесено сейчас до царя. Цар і цариця ско- 
рені. ко иибії.ім до мріїстанї, щоон спою утрачену дитіпіу при- 
горнути до свого СЄ|МІЯ. 

ко.іи виіинов з корапля мімїстер і Зулима ч N юпчиком на 
р\ках, цар аж иілікомин і і\ідости і виїїв :иіраи Зхлимі в обііі- 
ми, цілуючи її в го і(Л»у. 

— Дитино моя со.іоденька, де ти в {ила ся т\т ііег.д М(зїми 
очима? "-їй мі)реі.кі хиіілї теОс н|міиесли, чи яка «'мба чарівиїїця 
тебе т\т сировади.іа? Я судив, дитино, то ти ии.е в иебі :и свя- 
тими нробуваеиі, а ти до мене ще за жити здоровеі'і>ка прибу- 
ваеіи, а то иіе з аніе.іиком ні руках, котіюго иерилиі ікіз в жи- 
тк) бачу!... .Л деж зяті> мій дс^рогиіі?! 

— Оїі, тату тат\! - віджлила Зу.иіма, залипаючи ся і ірки- 
ми слезами. Не будете ви свого зятя більніе бл'іііти, вже він 
иоуш') на ипірокім морі! Не пізнала моя люба дтіпіа свого та- 
та і вже бі.іьиіе не буде ііого бачити на сїм Божім світї, .хиба 
аж на суді Ьожім нертиіі раз ііого увиднтв! 

— Л іцож з ним стало ся? — питає здивовані:;! цар. 

— Г"оре, тату, ве.іике горе!... Розкажи ти, слуго вірниіі! — 
каже Зулима, звертаючи ся до міністра — бо серце моє, жалем 
переповнене, не може гов».)рити, коли мова заііде про мужа. 

— ІЦож стало ся, розкажи! — - питає цар мінїсі(пі. 

-- Пане 1 царю — говорить мінїстер. — Колі: корабель, на 
котрім ми їхали, відплив далеко на море, виіітоз Петро на по- 
клад проходити ся, і оиериіи ся до іюруча, діівив сч у море; і 
пеіиастє хотіло, обломало ся під ним поруче, до котрого був 
опертиіі і вій впав у воду іі утопив ся. Всї старапя моряків ви- 
тягнути ііого з води, були без'успішні! 

— Лиха недоленько, гірка судьбо! Щож я тепер пічну? Хто 
розвеселить мою стару голову по утраті мого любого одино- 
кого зятя?... 

Г1 почав цар плакати як мал-і дитина. 

— Не плачте, тату, — просить Зулима, бо я вя;с досить на- 
плакала ся і иіе буду плакати за вас і за себе! Прирікаю тут пе- 
ред ІЗогом і вами, що ипшого мужа в своїм' жнтю не хочу! Так 
свято собі постанов. іяю і сего постановлени додержу до са- 
мої смерти!... 

- Забудь те, моя дімпо! — просить її цар. — От маєш пе- 
ред собою свого першого жениха; маю надію, що і'юму тепер 
не відмовиш своєї руки!... 

Зу.піма на те нічого не відпоглла лиш взяла свого малень- 
кого Оііу(})ріііка на руки таіі понесла до царських теремів. За 
нею пішов цар, цариця і урадувапиіі мінїстер. 



і* ^^"; ^'?-. 



Л'>>*Жа^ 



Ь-Ггиі:^.- '^Аї»!. 



45 — 



Зулііма кождого лия ходила до Ія.жого дом\. Л соГм.к, 
Зі!ьсіди ііаїк'ічм носила, а потім нодила ла [пчку свого малень- 
кої о Онуфриіка II горячи молиіа ся исрс-д (ІГт.ним Христа 
^п^ситсл^| за дупіу сного псоіптка Петра. 

Від часу, ко.іи Зулима по ут[іатї м\жа іі[міо\ла к, царсько- 
го днора. д,, рідного оатька, іі[>оміт\ло три роки, ОнхчЬрійко 
ь/кс підріс так. що МІГ л споеіо мамою ролмоніяти ся ■титини- 
чою оссілоіо; а к.ии мати снг/ім даипим чнича<:М піна іцо-амп. 
до цсркмп, то ипі Г.іг ;на нею іі клякам н исркмі іпі ;ом ^ мамою 
перед ооразамії і разом з нею молии си за д\.:іу спої о тата 
хоч його по знав. ■ - 

_ ііаступипчетпертиіі рік по утраті м\жа Поча» її оатько 
ііросити, П10.ЛІ дала ся паклопити пііїіти за м\ж за того міні- 
ст|\і. що перпіе ма.іа бути ііого женою. Д.іе Зулим;, п> оула ра- 
да тіі_м намовам. По ксмочпо хотіла дотримати ті :;.(4{а" котіп 
приооїияла. коли приїхала, пю до смерті. м\жа п.' ;соче. Колиж 
оісць став п що дня просити їі намомляти. попа не мала си їй 
тим намовам оперти о: і мусї.іа піддати ся во.ії Г-ітіЛча. 

Так стало ся. що о;дпоіо разу говорив їіі оатько. п: ч'и 
просьоу його учинила. 

— Отче! ~ відповіла Зулима, подумавіпи. -- Коли конче 
хочеш, иіоои и оула женою тог(^ твого вірного с.іуги міністра 
учите т(хл то, але періпе нехаїі тоїі жених збулус менї таку 
церков, котра би мені сподобала ся... Доиерва в тпі церкві ві- 
зьму шлюо 13 ним!... VI"' 

Цар розповів мінїстрови. чого Зулима же.іар Міпїстер ура- 
дував ся тим дуже і сеїічас сказав звозити матерія,- па будову. 

За кілька днїв опісля був уже матеріял на місці. О тпі ро- 
бітники вже будують фундамент, під руками других износять 
с ■ стіни, знов инші порають ся коло инших робіт... аж люб.^ 
0\ло подивити ся як ціла будова скоро і спрятно поступа іа і 
за кілька місяців була церков готова! Зараз закликав міпїстер 
славного маляра, щоби ту церков змалював. 

— Обіцяю тобі — каже — великі гроші, щоби ти так її 
змалював, пю ніде в цілім світї такого малярства не видко 

Доопрали малярі способів, яких уміли і знали, щоби цер- 
ков величаво змалювати; а коли робота була покінчеиа, прихо- 
дять вони до міністра й говорять йому о'тім... 

Приходить міпїстер до церкви, подивив ся на поботу кра- 
сно виглядає, аж в очах мигтить. Утїпп!.. ся тим "^>>ч- ' 

-- Певно Зулима красшого малярства в своїм житю не ба- 
чила. — каже сам до себе. — Певно уподобає собі сю роботу й 
з: кілька днів вже буду мав її за жену! 



?». 




т 



— 46 — 



Пріі\і>літ, лі) ік'і іі (иісгкпк), що іиркпіі \лч' імткна, пі-)- 

Гп ПІНІ І:і їли ІІПЛИІІИ.М І'Я, )ІІч,І К|і,ІСІІ.і! 

■!>■ ІІІМЛ і;.' плі ;іЛ\ ШЧПСІ, липі'), Г)і,|Н' ПМ)Гі) М;іі,П')Кп|() ()м\'- 

(|)[ііикл іі[\\і\. І! •..' лм исркілі. .'-іл іігк. Гілі' мілк тер. Ллє як 
ЛІЧИ 1Ч-ГМІІІ і;; пл поліг іігркни іі ллг.гяіі\мл ло V-' іЧ'Піпи, иц." 
Сіоріїїе ічміічл-- п;і.<ЛЛ 11 І'Лімріїті. міпїсгрпіім, ^\■^ Т.І рім'отл пі 
1!;. сіі()Лі)Г)л,га ся, і піт.м п царські П'ргмп, ік- шлі'і.лочм ся. 

;'.ас\м\і;ліі ся міпістср, її:') так\' с\му і рптиГі [„і,, міі.-мн. а то 
І;сс па лармо. і пмчап ла.п.пл.' л\матп,"ііім іі(ім\- ; .м'іип. 1 Іпиіо- 
і'і смисо'іу пс М'ккс пплхматп, лппі .МХС1ПІ. ііі\к,/Г!' митого .ма- 
ля[-я. іиоі'и іліасіас ііііма.ііпи;;!;. 

І ііаіі>іп ічііпііх маля)іія. [•'оми по'лпралії лл" стлі псріпі Ма- 
лишки іі 1С.ЛМЧСПЯ і ста.ііі паїїмио, пі;- ія (І, НІ') смпі-о'у ма.попа- 
тп, а КИПІ рі.Гіогу \ічіпчи.іп, ; п; піка іп \:іпїсті-):і. С^ :і приіііпом, 
гп>,'иінііп ся; а ко.пі пс ('\лі) іі;о ічліп'/і іі, ігччіиіі г-ппоту \ ;,,і- 
проопп .'і\-,иі.\!у, піооїі цо/ипчіл,- ся. ?ллпма :міо;і ім^ліпп.іа, пп- 
Ліліпла ся, ПОХОДІ!. іа по псркпі, лагляп\- і а п ічол,,(ті к\л лп; і 
Н'ртаїочі! па ;ал, ска. '.а.іа міпи-г|і()ііп, пі,, тг> пес ло плюго, С», \\ 
т.: рооота їіі пс сподопала ся. 

.'■5,:-к\рил ся ('і.чппі! міпїстсі> і лаклі лп'таи ся. Г'и.-іпть. пнпіої 
р.^лп нема, лпіп сілас іі піпік Л'Лстп по псіч хчлолмч. ніо ко.-пі 
ііЛл'тюиоп ся .\то такпіі. і;і'і лма імшаи і'ч піпа,):; так, піопи 
сполооа : . си лопцї паря, то ласті, пом\- та.ку с'> м\' гр'Оіппіі, я- 
ко, со,'і І ; ло сам жалап... 

.'Іппіім іиркоіі, [•іулпму і міністра, а піппїм С); до ІІстіїа, то 
сіа.п у ПсПкі па с.іужпх' )іко дплорсць КI^.и^ иплоіралу. 

ІІст[-»о піісл\:кпіі у г(Яо папа т'ри роки. По тро.ч .Гітах пппла 
тиі: П()м\- іклі точно пїл\- па ісжптістп, даі-і ііому спід )Цтііо, Таіі 
іці- паря.іпп иа до[і()і'\. Петро ііто» сслії під слкі. місто під 
ст.., л.ліпюи ; ж до столлічпого міста сиоіа.» тест,'. Л.чс з прими- 
піі, що оуі! дуже сті\\'джсіпіГі і не о\и псппіпі чп пю !И' змінило 
с>і н п[')оти:у так довгого часу, то ссіічас не П}іодід:>тіп ся ца- 
ри-.и як ііо'о .іяті.; а лопідаїпіпісь о пїіііі річп, іл'.оппо то тоГі 
міпїстср, котрпії ііпкіїпуи ііого у морс, хоч'с тепер -І ііого жін- 
кою жепіітп ЄЯ і потрепхс ма.іира., к-отриі! Д(.) иподооц Г-ого же- 
пі .імаліов.іи оп церкои, приоіг чпмскорпіс до нього і прсдста- 

I И:5 ся ІІОМу ЯКО МЛЛЯр. 

Міпїстср мало зпсртііп уваїл., пп) то за оден чоловік, та не 
ї^лдїяп ся того, иіобії то був тої'і сам Петро, котрого перед тро- 
ма. літами кинув у море. Ьо і чи мог.кі така гадка приііти і'іому 
до го.іови, щоби слабпіі чоловік міг із незміпспої г.пбпии ши"- 
рского мори видобути ся? 

— ІЦол< ви хочете за малі>ован'с церкви? — питає ся він 
Петра, урадуваниіі, що здибав ся новий маляр. 



А.;:;^^ « 



— 47 — 

нм. іЇЇ;,',''' '''";Г" ''■ ■^' •'^''•'"' "'-■' "•'^■- ■' '^■'^■^""" "-"і^'- Ь'ЛПо. 
долитих яі^ і.'ИЛаїок. 

пп--,'!Г,'Г-''?""""* "'-^ '""'^'П.'. "ііи"и ., гріпіми ,1 ічи іиркпі, і 

ро. Л.ІЦ 1\ (ііЛНІІМ. ' 

.-^л кі.іі.к.і ЛІНИ ирініпіпи ІІстр.. ими по І роті. Літшч'п щ.т 
Л:.ь ламп, .'.о.іопіх. котрі Метри .ііюм ро <л.!И йіличм. І мк ції 

._с> Л'. .|.;с-у ьін.р.іи Ікчро інч іроті, , „;,, , ^.,, ,„,„ д,^.^,,.;, 

ч. сі(. і плжси.)! суми. Прі;ітіои иіи і и,, ті истаиїм гроті 

Ижі- ()ст;ітпк Г,о|Н'ііі, мл.іяри). а роооти тио^ ї ііс Л.ічу» — 

Ції 111. 

" ■ То по штука <малі()ііатм, -- ніліюніла»:- Іктро -- але тпс- 
оа уміти! ' •■ IV ч 1- 

. Мііистср тічислин остаиііііх лссять ;'олотіі.\. Іктро іияи їч 
1 іпиіоп просто до столяра. ' 



XI. ДВЛНЛППЯТЬ ТАБЛИЦЬ. 

Приіііііотіїи ло столяра, просить ііоіо І кті^о, иіоои зро- 
От йому 12 тао.їит.. і • ^ .. , ^ 

Пс.хаіі — каже пулуті> готові до трох тцці 
І справді третього дня були таолицї ижсЮтом: Гтію ті- 
п чітии, изяи таблиці з собою і ііоіюсин їх Д(; це'. ЧІП! а ііста- 
випіии їх там, піїиои сам до міста, накміи» ц -і,; і цо'црибиман 
ви таолицї. почавиїи віл порога иаоко.ю ио с ча\ церкви там 
ле оули иапвилтиші місця. Опісля став ще ра < иа поро-.ї по- 

И'.імтп^и" ''""П^'<^'И.ДУ ВИДЦО, :,;,МК„уВ ВІДТаК Це.Л.ВУ ІКІ КЛЮЧ 

1 II І шов .шов ДО міста. 

1ІІ>мГішоіі ло ск.і.пу, куічш оііице чорни 10М ічипчцеио І 
ие,-іі\в на^ад до ікг'Квм. .\'иіііпіовііт до серелиии. рочг,іяи\в ся 
ше !кі^ иаок.уіо. потім приступив д,. першої таб;,;цї й почав 

ТЛГІЛИЦЯ !. 

^Як був я ше малим х,,опі!ем, посилай мене -::т:.ко до шко- 
лі , а шо я оув одітаком у своіо баті,..., то був ду.ке ро чіуіц,.- 
и.м 1 ііехотів у ШКОЛІ учити ся. Ікгіько побачивши. им)"я не 

жі"\Ґ.п '"'=''"' *'-''^^'': ^^" '-"ькох ,,пах ііаі^одіюі шко,,.. увіль- 
ипіі мене від дальшої науки. 

ІІЄТ[10. 



..і'ч'. ^^Щ^ і - 



— 48 — 

Иилііті. Ік'тро, що нсс пііраліо наїїисіїио, приступає до дру- 
гої г к'іиці і іпаїн.' далі. те: 

ТАБЛИІ'.Я II. 

».\'чуніті ся вільним від науки, иоч.іи я нж-; легкодушне 
и<ит«: ирои.ілити. хоч Г);іїі.ко н слсіами в очах просим мопс, пю- 
оі- я покаяи ся. ІІобачив Патько, ию ііоі о слова як горох о сті- 
ну ро;іГ»инак)гі. • я, вигнав мене від себе і я иіиіов у світ*. 

Петро.. 



Иаписавиїи другу таблицю, пристуїцік; до третої і пише: 

ТАБЛИЦЯ III. 

»Оі!устивит рідииіі дім, вибрав ся я в світ .ча очи і заіі- 
шов до одного міста. І заким .іучила ся мені якії робота, всту- 
пив я до церкви, висповідав ся і іісрсіцккии Госпола Бога. За- 
р;і:5 по тім здибай мене на рийку один добрий на;: купець, до 
котрого я наняв ся на службу нри ск.іспі«. 

Петро. 

Паїїисавіпи третю таблицю, приходить до чстгі'Птої і пише 

ТАБЛИЦЯ IV. 

»^' т(л о купця сіужин я довгпіі час, а шо бум йому вірниіі, 
то він поставив мене надзиі>ателем свого ск.іепу і іа)ли їхав од- 
ної о разу за море по товари, взяв мене з соб(^ю<?'. 

Петро. 

Написав ту, приходить до чятої таблпцї і пішіє; 

ТАБЛИЦЯ V. 

»По дорозї був я осторо/Кнпіі і пласпости свого папа сте- 
ріг як ока в голові; тож коли па другиіі раз не ставало в скле- 
п: товарів, вислав мене купець сам(^го за море. І!.; морі зірвала 
ся буря їі занесла корабель в незнану сторону, де ній і ро-чбіїв 
ся, аж чужиіі корабель принявнпі мене на свіїі поічлад, завіз у 
чужіїїі к[іаіі і я став у одіюго пана па служб\ за послугача. Взяв 
ти від пего по тро.х лїтах значну заслуженину, вертав я до до- 

Петро. 



•И) — 

ГІ[Ч!.ЧмЛІ|Г1. Л<> ІІКЧ-Тмі 11 лиіпс: 

іль.'тцяуі. 



Гктро. 
Прим, лин, л.і.;!.і:к' і итііс: 

І ЛІ.. ПІ ЦЯ VII. 

І ■ І V /Г,< '\ . 11(1 іч І П.г.'і 1 ч п г \ ,.,.,' '■" І '' 11.111,1 11 . 



''"їмсііпії ич п[чісі\м,іь л.. мгілі.м т:м' .м.іі; 
ТАБЛИЦЯ УПІ. 



Ь три. 



ІІІІІЦ^' 



'-■• то тіипн м шлтак ло олиоіо .иорол.. па ості оч V , ^ V " 
П.Н х.ими на ирохіл. Т>л нілоПраи и^ипV мам , мі 'і" п пГ;' 

.іи^си Гнскі^' • ^' '""'"■""' ""'" '• ^' ^•^^-<' -^'^ л.;м; •;•;";::: 

• Петро. 

Написан .кьму таплмцн.. підхол.т. л„ лсчіяю, „ „тис: 

ТАБЛИЦЯ IX. 

ЯІо році поб.і-ігословив Господь Ьог мою .к.т- хлопчи- 
ком, котрому при хретспк. дано імя Онуфрійко. Л склепі мо- 
го Оатька забрак.іо товарів, том\ вибрав ся я в дорогу -?а мопс 
а жена моя вишила менї дві хоруговки. котрі я у.чіістив на всп- 
-л кораилпс. 

Петро. 



4 



(і 



І 



( 



І, 



— 50 — 

Написав десяту таблицю, приходить до слідуючої і пише: 

ТАБЛИЦЯ X. 

»Коли тоіі корабель був далеко відплив від Оерега, зірва- 
ла ся страшна буря на морі" і занесла корабель до одного міста, 
а ню в тім місті був моєї жени отець й пізнав ті .чоруговки, що 
то вишивала ііого донька, прикликав мене до себе іі узнав яко 

свого зятя«. 

Петро. 

Підходить дальше і пише: 

ТАБЛИЦЯ XI. 

»Коли я тут в сїм місті побув три дні, иисіаіз мене моєї же- 
ни отець з одним міністром, з тим самим, що сю цорков збуду- 
вав, по мою жену. Коли ми так оба п^іил.ч, пока;?\!!ар він мені 
золоту рибг V водї; колиж я перехилив ся через попуче на по- 
кладї, іц<іб "ту рибу побачити, злапав він мене за ноги і переки- 
нув через порх'че V море«. 

Петро. 



Приходить в кінці Петро до останньої дванлііцятої та.бли- 
цї і пише: 

ТАБЛИЦЯ XII. 

5!>3а помочию Бога виратував ся з широкого моря, і при- 
плив до одного пана й став у нього яко дозорець ьинограду, а 
дістаниш по трох літах мііі заробіток, пішов я від села до села, 
від міста до міста, аж зайшов тут. Саме довідав ея я, що тут 
треба маляра, щоби для царівни змалював церкогі; чож я зголо 
сив ся іі .докінчив роботу. Я називаю ся Петр, син Онисима, 
муж Зулими, батько Опуфрійка«... 

Петро. 

Докінчивиш останню таблицю иис;іти. ззмкьіув І о 
церков і пішов до міністра. 

— Робота — каже до нього — укінчсна! П[іоту піїіти й о- 
глянути! 

Утїипш ся дуже мінїстер, що церков вл<е готова, прибіг 
чимскорше до Зулими та попросив її, щоби пішла оглянути 
церков. 



Т^?5 



Ч,х.-!і 






- 51 



Зулим.і Т.ІК СІМо як 



™иіх,заммосрссво,.,(),пч|,рійказа 



Р>ку , исд. ло церкви. [Істро якосічи м м . ^^ '^(І.риіка за 
«м,:ид:гпі ,і„го робог '^ ^ '' '"" '■'"" "'•'^''' жепа мде 



тг •, ^?-п''!'/ '^■••""''' "і^"<''-'">'<И'іа си до церкви. ипг,г,,п-,а на Пе- 
_|^ . .._^,лчпь,т. м., оіиах присит. таолпцї. „рихо .ггь л- пор- 

':'" п ' "''""'"• "' "=" '' був одинаком V свого Лп' ю' то був 

Д же розпущений , не ХОТЇВ у ЦП<ОЛЇ вчити ся [..ТІ ко поб^. 

;Ь" и. що и не маю ло науки охоти, но кі.п-кох-, , 'ш'г.о^ио 
>"і.<ми увіпаїив мег': від дальшої науки«. ' '^ 

І Іетро. 

- - Сиолобала си мсіії отси робота! - сказл.а '^у п<м і ло- 
митавии. до п.д.ц.су Петра. -- сі є славний мал^,- > чс ' умй, 
.^ліалювати, аж теис[> робота красно виглядає' ' ' 

Почув мінїсте[). що Зулима тепоріщноіо ма.ілм, р„бпт\- но- 
м...иі.,а аж ПІДСКОЧИВ з великої радости. 3\лим,:' їй ч'чит ними 
.'Диу таолицю, приходить до другої і читає; неп ■.им-авти'дГ 
г.\- приходить ло -іретоі. перечитала трст\-, перем:;;,,.,,, четвеп- 
і\, 1 так по черзі дочитала ся аж до одипацятої т.'піці 

Таблиця XI. ^>Коли я тут в сїм місті побув три чиї впсл ш 
сне моє. жени батько з одним міністром по мом; >.е.\- К^ли 
ми так оба плили, іюка.зував він менї золоту риб\ н воії кі 
.і:іж я перехилив ся через иоруче на поклад.; ц,об її иобач'нги 
магіав ВІН мене за ноги і перекинув через поруче п .море«. 

І Іетро. 

--" То то.;, розбишака перекинув тебе, мужу мій. у воду>' 
— закликала Зулима, показуючи на міністра.' 

.Л то.і гам, люба жсно Зулимо! - каже Пстпо - Та зі 
Ьожою волею виратував ся я з того моря! 

Тодї Зулима упала Петрови в обійми і зі слезами в оч-пг 
Цілувала йс.о. Опісля звернула сяде міністра... 

— Розбишако лихий і негідний! — закликала до нього ~ 

^ пог^" '^'■'^ "■^'^-^' ^"''^ ^^Добрати? То ти ХОТІВ йо?оу?ити 
а ПОТІМ о мою руку старати ся? Чекай, за твою лиху зтобу лГ 
сганеш ВІД мого батька заслужену заплату! Тепер им?жули 
ши си тут з тим розбишакою, щоби не утїк з се?о дому Божо 



-Х^-.-І.^'^їЛЛ 



ті?;'ЖБ»» 



— 52 — 

го і не .чаїїодїяв сам собі смсрти без жадної нагороди за своє 
ДІЛО, а я побіжу до мого батька, щойн дав біль-іл' сиіу, того 
злого чоловіка увязнити! 

І побігла Зулима з великою радістю, як молода серна до 
двора царя зі звісткою, ню її муж знаіішов ся, але зістає в не- 
б^;зпечнім положеню. 

— Даїі ііому сеіічас яку поміч, царю! — каже вона. 

На ТУ вість вибіг цар на двір і крикнув грімко на службу, 
шоби якнаїїскоршс бігли до церкви за Зулимою, а сам пово- 
леньки з царицею пішов вільним кроком за ним. 

Скоро прибігла служба до церкви. 

— Що є? - питає ся Зулими. 

Не питаііте нич, --- відповідає Зулима — лиш скорень- 
ко вяжіть того розбишаку міністра. 

На розказ царівни служба її волю виконала і заким прий- 
шов цар з женою. вже мінїстер лежав скованиіі на лідлозї цер- 
кви 

— Що ТУТ стало ся? — запитав ся цар, побл'-ивши міні- 
стра, лежачого в оковах на землї. 

Неречитаії отче, - - відповідає Зулима — ті таблиці по 

стїна.х а довідаєш ся о всім! 

Цар зацікавлений читає від першої до останньої, а перечи- 
тавши до одинайцятої, що мінїстер викинув Петіїіі в море, ви- 
бххла у ііого грудях непогамована злість... 

— Ведіть — кличе того лотра з сего Божого дому на двір 
і прикличте зараз меиї ката, бо недостоііниіі такий злий чоло 
вік ходити по Божому світови. 

На розказ царя нрніішов кат з острим мечем і перед цер- 
квою здііімив мінїстрови голову з плечиіі. 

Тодї цар припав до Петра і почав ііого розпитувати о при- 
годї з мінїстром, а коли Петро розказав усе, тоді всї пішли до 
царських теремів, де бесїдам і радости не було кінця... 

Тішивсь цар дочкою, зятем і внучком, тїшіїлась Зулима 
мужом, тїшив ся Онуфріііко родичами; але наііСільшу радість 
маь Петро зі своєї дитини, з свого Онуфріііка, котрого перед 
лїтами лиишв маленьким при грудях матери, а тепер видить 
вже маііЖ'. школярем, і дякував що день Богу, що допоміг ііо- 
му вирвати ся з широкого моря і побачити ще своїх рідних. 



;> ■) 






XII. ЗАКІНЧ СІК-:. 

К'і.іькчі лмїи трсь.і.іа лінкии п іири^кмл ічччич Цап спіп- 
умсрпюго, ,„,піт'нун си жпьіі.м. • ■''^'^""" і'' 

Зу.Иіма .^ радости не спускала 1істі\, а ока і .мим , ти, 
ходила, куда лишеній иш.ив. Мали:і (^пуфрпікп .,^ ;■,' р. ! 
'імь ся до сього баїька; :^ початку ній ипіапа:; с- , -іму и. , 

'и ІІеір.а. щоои піс раз поїхали о.'ое ч. Зулим.чо і пр икм- 
іи .< сооон) сіюіх старих родячій. ' ' 

Посіухав Петро царя, иолїк дати с осіГяіпП копабеї. і 
Р^^и>м ^ же.іот 1 маленьким Онуфрімком норм . ^ичл п, 
старого оатька Оні.сима і стареньку маму Маріги ' 

■лч/зу иі;;^',; її'? ''"^'•'" "' '"^'^"''^^ '^•'■'''^<^'"" ^ ''^ = '^пма його 
Ді'и 3\лима н ІІсіро разом з маленьким Онуфрн'.ом Стіппй 
". ..^іп з разу т<,му видз гзірнті., Оо не знав !, с -нрааді ' 
-о син І ного невістка з ма,.еньким і;ого ннучатком ин о ,о у 
лиш так ириьиджу. ся. Ллє коп, Петро прнмпюв ,іо сп юг^ 
иі!.ка 1 поцілував йому рукн і ко.н, Зульм; також нрист . ті 
Д<^ матери , красно її нрни. а.кі, допсрва тоді о.'оЛ- 'м ' н 
и'.оьм очам в.ру. , миленько припили їх яко с.оїх г.точі'ч! 

чепеї'^!.,'"':- ?"''"'* ^^''"""' Р^'-'""''У»=''''. Пегп,. де ьін був 
Ч^с-^ Г'.л .и,с, КОНІ м:ністеі> !;-і'і Зулиму з йп.о -.пму Петро 

розновні свому оатькови о і;ск^ своїх приі-одах і .-.^ччин гг т м 

іім, той .ніхии мніїстер вж. не ;кис. Л .^оли пере/ аь о о да^ ' 

ОДІ почали вс, тро. Петро, Зулима . ОниЬ'ч н.о. . імепн ц Ч і 

юс тн старого Онисима. п.обн разом', /ними ;и:бпаи с т 

царського двора , єно, ,мта в гаразд, та ь ,асцї ца^я до смертн 

Старім- Онисим рад не рад. піддай ія нроеь:-; свого сина 
і оздавчіи СОЧІ цілий мае'ток іюмежи бідних ліоди.і ьіч'иіав ся 
^■^женок. в да.іеку дорогу і неї нрнбули щасливо до нової віт- 

їм на стрічу вінииов цар зі всїмн своїми двоРгнами і при- 
иитав IV. Потім запросив їх до своїх царських теремів 

На другий день іиддав-цар Петрови заряд ц; к.го краю а 
-ам разом 31 своїми сватами нри дїтях старости доживав ' 

Церков, вибудувану коштом мінїстра. Петпо старанно у- 
ті^імунав 1 ще своїм дїтя.>', внукам і правн\кам яко дорогу пт- 

-!'/ТКУ ПрЄДС!.:И<'!ЯН. ^ І -" .^ "'' 



(КІППЦЬ). 



. » V І» у Ч І» < 



"^аііа: 



::^^=:£ 









„КОБЗАР** Т. Г Шевченка Д 



ііоотре- 
. $1.50 
. $2.00 



$1.50 



Намадом Руської Книгарні іийшов КОБЗАР, п«рм»уи іиданя 

Тої. Просвіти у Львові. 
>К О Б З А Р« Т. Г. Шввчонка. — Вага Шевчська і в історії ї- 
краіиського і в історії аагаіьио лодської дуни беамірио ве- 
іика. Вів перший постапвв українське теьмснство п рівень 
а пїсьмеиством друїиі вародів і ввернув ва нсго увагу все- 
го културяого світа; а внстуиивши борцем г.а права і всію 
пригноСіеного іюду, аа иравду і сііравсдіизість піп своєю по- 
ояіою щ)исіужив ся і оп^»^ьио людському иоступовв. Видив 
П9ЄЗІ1 ІІІепчснка помітити можна і в чужяі иисьменотваї. в 
з своєму рідному вів сидоднв ійіу шкоіу ІІЕСЬМеННИКІВ. 
» Кобзар*. — 500 сторін з 53 гарними ибразками і 

том Т. Г. Шевченка в двох іомаї 

в гарній оправі 

Ілшрована іНев'Шіша бібліотека у М-ох Ншш. 

Хто іюбить поезії нашого веіикого поета Т. Г. Шовчеака, 
нехай купить собі всі 24 тих гарнпі книжок аа тані грмиі .» 
пе иожахуя. — Ціпа 

1. Причина. — З 2-.ча малюнками і портретом 

2. Катерина. — З :і-иа малншкамп і портретом. 

3. Тополя. — .-( 1-м малюнком і портретом. 

4. Гайдамаки. — З 15-ма Малишками і иоГ'Грет'іМ. 

5. Чарниця Маряня. — З 1-н малюнком і порт)>етом. 

6. Утоп.Т'на. — -З 1-м малюнком і портретом. 

7. Гамалїя. — З 1-м малюнком і портретом. 

8. Синл. — 3 1-м малюиком і портретом. 
». Єретик або Іван Гус. — З 1-м малюнкок і портретом. 

10. Нбзсльник. — З '2-ма малюнками і портретом. 

11. Наймичка. — З 2-ма малюнками і портретом. 

12. ВІдьма. — 3 1-м Малишком і портретом. 

13. Княжна. — З 1-м малюнком і портретом. 

14. Москалева криниця. — З 1-м малюжком і портретом. 

15. Варнак. — 3 1-м малюнком і портреті^м. 

16. Татарівна. — З 1-м ма.чи)пком і портрсго*. 

17. Марина. — З 1-й мадшиі:ом і портретом. 

18. Сотнин. — З 1-м малюнком і портретом. 

19. Петрусь. — З 1-м малюнком і портретом. 

20. Тарасова ніч. — Іван Підкова. — Перебендя 
малюнкамя і портретом. 

21. Русалка. — Як би тоб Ідовело ся. — 3 2. мал. і портр. 

22. Назар Стодоля. — З 2-ма малюжкама і портретом. 

23. Збірник дрібних віршів. — З 7. малюнками і портретом. 

24. Збірник дрібних віршів, про Україну та козацтво. — З 4-ма 
малюнками і портретом. 

Ціна всіх 24-ох ннижом лише $1.50 

Портрети ї. Шевченка по 25и., 50ц.. І пе $1.00 

Вїзд Богдана Хмельницького до Київа $1.00 

КиЗКА КNVНАКN1А 



— з 2-ма 



:»^ 



►:< 



с< 



9 

% 

І * 

9 

V 
ї 



І 

І 

І 



848-850 Маіп 81. \Ушпіре8, Мап. 



\* 



ш 



^9^ 




Образи народні. 



Нераз вже були на Україні образи украш.-ькі і 
не було ще ганих. які власне тепер можна нзбути 
В РУСЬКІЙ ННИГАРНИ. 
Гляньмо наперед на образи! 
Се два прекрасні, великі образи: ПЕРШИЙ _ 
малюнок українського артиста-маляра п. Івагюна- 

ВІЗД БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДО КИЄПА; 

малюнок украінського артиста- 



картки, але 



се славний 



а ДРУГИЙ _ со славний 
«аляра п. Красїиьнсго: 

За 
рім 
війни тяжко їх 



За тими обома образами великий попит бун не лиш. « ^.г. 
Г?Л'''^.Д '««--«'• •« Америц, однІ';^,еГе;Гп7иГ: 




'ґінали. 
^ ОБРАЗІВ ТАКА: 



вигля- 
високі на 28 цалїо, а «овгі 

ЗА ОДИН ОБРАЗ $1.5в; 

Надають"*?Гнав?т?Іп ^Г" "Р''«Расою галь і приватних кімнат. 



дають наче 
ВЕЛИЧ 
ма 22 иалї. 

ЧА Л'»"^/ '"^ ^ ПЕРЕСИЛКОЮ) 
ЗА ДВА ОБРАЗИ $2.50. 



Сї 



Тграс Шевченко ... 

Іван Франкв '*''*• 

Вогдан Хмельницький І^"*' 

'чач Котляревський ... . ^' 

'Михайло Павлик . . '•'*• 

Михайло Павлик ^*'Ч- 

Найбільші Сини України ^"^^ 

Мирослав Сїчинський ^"^ 

т_ - ^_:т;л г- _ '-!.'' І НІ ' .11: -.^ 25ц, 

Кивка КпуЬагпіа 

«48.8.';0 Маіп 84. П'іппірег. Мап. 






І Що кождий Українець 

;І повинен читати 

(* • 

^ СИЛА І КРАСА. іі-)]іі<ті, И. Пі'пипчспк.ч. II. члпь; Як блбз 

♦♦ Гі рйулмхп пробита стряйк. — ІІЇп.ч 25ц 

♦♦ РАЙ І ПОСТУП. — Одпа л ііаґіирасіїіпх і на:і;іі!Гііі:іі.\ науко 

♦♦ ми ікі.іпід'-їі;. ІІатії-аі: 1І!н)і[>. .М. Драгоміїніп. — їіїп.ч.... 40ц 

♦♦ ВАРВАРА УБРИЧ. — Історп'іііа ііодїіі .-; ,іі'\гої і:ологппи 

^ф І9-Г0 іі(..іпіі, котра м.і.іа міске п Кргкоіїі в мтік'х кляіііті>ру. 

ФФ лакопіг.іпь Ііарме.Гі'іок. Гаріїара УГірпі; була ;;амуроііапа « тем- 

^Г пі:і льоху 'іорсі ьільканаГпіііть лїг а;і; ;;і'ійл:сі;олї.'а. 0( іаточпо 

'• •' іюлііііа тіала па ілїд і віілоііпла тих *гпяті:иіс. Сл історія во- 

.... тряг.чмча до глуГіипп дуті а іісрсчтпаліпп її і:йті:дііГі довідав ся 

♦^ які то .з.-0'шіііі дінть ':іі по кляііітсіг.дх. — Иїиа 40ц 

Т* СТРАШКІ ТАЙНИ МОНАСТИРСЬКИХ МУРІВ подані Ма- 

♦♦ рі«і() .Мсп;. У''іі;аі!іігі(і !іі:і:і пдалогь іаечп -і мі>настіі[ія. Ср иаґі- 

♦♦ і'.їкаїііГіїч.ч і;піі;і;і;.і на україиі ькіїі миві. (ПіЧ'Сі.ід з аиглїйського) 

^Ф Иїпа (СІ кііігаки 50ц 

♦Ф МАРУСЯ. (Повість). Написав Гр. Квітка Осмовяненко. . . . 25ц 

♦♦ Дучіа тут оГіиооллсть ся — ппсав Кулїпі — рГіР.чаючп ппімпу 

♦♦ крагу дїіїочу і чпсте дівоче серпе. Се пс Дічіусл в нас перед 

^^ очима: се паша молодість, се ті дні святі. іг)тспоііаііятпі, іік 

■^Г і к )іас Суло краспо, чисто і свято в серні. ІІоОачплп мл се- 

<?,'• >)С 1! ТИ' ДІПЧПП1, чистиі красою і пспорочпіч серисм. мов гля- 

♦♦ пули Е воду па свою молоду вроду, — і лк же то пам п;птц 

♦♦ на свігї схотілось... Зневірившись всьому щастю, тут ми йому 

!^ дяіп знов віру — і здалось пам, пю справді раіі па зсмзї Су- 

1^ вас. 

^ В НЕДЇЛЮ РАНО ЗЇЛЄ КОПАЛА. — Иезипчаппо гарне опо 

^1^ відане. Написала Ольга Кобплянська. — Щпа 75ц 

4* ' ХАТА ДЯДЬКА ТОМИ. — Повість з яштя курапів в дер- 

Т^ жавах пікнічної Лмерикп. Часть І. і II 5вц 

^ ДВІ ДОЛІ". Гарна покість Д, Мордовця. і^22 стор 50ц 

|!^ ПІ МСТА ЗА КРИВДУ. — Гарна драма у 5-ох дїяі аі спі- 

♦♦ вами і танцями з повісти Миколая Джеря. — Цїіа 30ц 

^ КиЗКА КNVНАКNIА 

^ 848-854 Маіп Зі. ^іппіре?. Маа. 



сЛ 



♦♦ 






♦♦ 



■ » ♦ 

4І 









♦4 



її 







Порадник гігієнічно 
лікарський. 

ПРОВІДНИК ГІГІЄНЇЧНО-ЛЇКАРСЬКИЙ. 

Недуги пошестні. - Зладив др. Евген Озарпевич. директор 

• Народної Лїчницї* у Львові. 

ІІоіфп .,„м,і порадники почало Тов. ^Прості:-.* ппдапати п .їм 

рощ Лікарський иорадинк. Лко ік-ртс число гего шцавии,(7і.а 

о"гш';пГ"" '■'' '■'""" ^^^^^^'"^""''^ "'^о -І^^ДУгп иоп,есгпі«. 

шГи М^ '"''"'"^ " '"" '""^"" '' "^^^"'' '"^' ^^"^"і ^« "0- 
шсгні , про™ котриї ионигреню пласти висіуиаюти ІІодрібпо 

ГГГ; ''" -Р' /"*-"'«. -ь-арллхииа ,,умс. дпзентерия 
ьоьлю.и. ДІР черевний . иятпистмії. віспа ...ча.іиа і вітрова 
"ош.стче ..аипло„« мозково-сгрижспих опои. л.лера а иГсТ^а і 

юваГ;": "'"' "" '''''' "'•*"" ^••""^^=-' "«••■-° -'осо,-п Оо- 
ов^Г "Т.';::™'^""^^ •'^'"^ ^ .ідпосппаяи .акопиими иоста- 
новами. 1,„„,,,ка ,люстровапа. ІІовнина найти ,я в кождім 
громадськім уряді, в коп:д.й л.кільніа ОіОліотсді. в руках кок 
дого іитслігепта, шо живе серед народа і у .росьшчених селян. 
Ціпа орс.турц . . 

50ц 

В оправі в полотно коштус пссто 75ц 

ПОРАДНИК ЛІКАРСЬКИЙ В НАЙВАЖНІЙШИХ НЕДУГАХ. 
Зладив др. Евген Озаркевич. 

Дешева сл -'^ошурка є немов дальшим тлгом погисшої книжки 
оо ооговорюь і;орохі.о а ясно пнші недуги: ,-1;„. голови, .зімлїнє' 
лоитільнсия, ауОковапс дїтий, кашель, колька я боці, кровоток 
і т. и. нодугп, то чапо лучають ся в колцій хатГ. З огляду 
що ціча ирошурц дуже мала, а подано в пїи вка.-іівки, як мог ' 
на сооі порадити в сих недугах, поручаємо іТ кождому — Цї- 
иа лніііс .... ' . 

10ц 

:аекіа 
іппіре< 





Найновійший і найпрактичнїйший 

РУСЬКО-АНГАІЙСЬКИЙ УІИСТІВНИК 




або підручник до писапя листів в обох язиках: руськім 
і англ ; в справах промислових, торговельних і т. п. 

З залучснєм взірців ріжних урядових, письм, при- 
писів почтових, правил стикети (товариських припи- 
сів) щоденного житя, контрактів, оголошень, вскслїв 
(нотів), нраііиих приписів щодо виданя векслїв, припо- 
відок і діялектів (нарічія руських) англійських і т. п, 

Отсеіі підручінік є пріізначений особливо до ужи- 
тку Українців в Канаді і Злуч. Державах пів'нічної Аме- 
рики, застосованиіі до потрс(Ь і условип іх житя. Того 
рода листівннк є конечно потрібний для ^\країнцїв в ко 
респонлснції (гіисаню листів з Англійцями і на відво- 
рот). Уложмв М. Б. ^ісснівський, 288 сторін. Шна.... 75ц 

В твердій оправі. . $1.00 



СУ 

:^ 

Н 

а 

Єї 

о 

ь 

т 
о 




а 

о 

'Е 



^Іорайни^ ^ - ааI\ю6ленV1 



в іасі кохану л до.кгік )м ііииоииих ніпиим, промоп та 
п -• . ^^^^■'•■I^1I1ь і!.! сіюб. Ціна .'-{а и 

Любовні картки дк[хісними хкплїпскпми .[.оПовтіми 
пфпіамн. !_' ,:,тук ГЛ) и., і>,- „пук ^;, $1 00 

її' чуд(ч-ііп ]!т;ііі.и"ііііх ІІчстк.-рт :{ дїіїчат.імп 50 ц- 
Замовлсня посіііайто ліу. -- 

8о0 Маш 8Є. \Уіппіре^, МапіЮЬа. 



•і2Ь.;,^.А.-«іг" 



І СЬШВАННИКИ І 

^ НАКЛАДОМ РУСЬКОЇ КНИГАРНІ 

и і инших видавництв. 



и . Філярет Коїесса. 

ооінПрпГт* Г?"' '"'"?•' виключно украінсько-ругькі па- 

родні ШСП1 т. в. такі, що її складає і сціиав 

ааралом перліа лоірка -іродшіх пісень в 

ровш укладі. Щлпю сього впданя — 

- о подати 5Т{р. співучпм кружкам свіжті а .„ .„ 

МІНІ корм, щоі^п паші співаки через свою рлпу иіспю 

масам нашого укр. громадянства велпку вагу і красу на 



>Л(і;; 1111 



сам народ. Се 

'і'іТИроГОЛОеПІМ 10- 

як зтначув композитор 
до того ппто- 
иідно- 
шпрокпм 



хорп, 
чотп- 



родннх пісень, 

п"«V"^" ^''"^ Дї'ить с„ на дві головці частп: І. мішані 
П. мужеські юри. Кол;да часть обппмаа 25 пісень па 

н'ГаиямГлг'їтІ'Г"' ""°' ''''^' ''''''"' с.орід„с'^"ГсоОок. го- 
зом мов чЛ Іа.І """ ГРУ"" т'»"' ЩО можна її співати ра- 
У зУетї с"ко'бка"ми'"''" ""*°''- ^^^"° '' '''^''"^'' ""^-^"ор 
Всїм укр. драматпчшім а взагалі всім укр. сиівучим круж- 



Збірник народних пісень і дум. . ?„ " 

ПІСНІ про Канаду | Австрію. . . . ^" " 

Коломийки, Думки, Уумни. .. 

Збірник найкрасших українських пісень" 
Новий збірник народних пісень, дум, думоі- 

весільних 

Сїчовии Співан ик. "'іп-', 



ц 

40 ц 

15 ц 

25 ц 

оомпйок і пісспь 

25 ц 

25ц 

старокраєві) .........'.'. 25 ц 

■', "■'■ ""'"> ' Іл'-,; і:,і;:іі,іі.чіі і. . . . 20 и 

КВАРТЕТИ 

■Зі'.'рав 
украіпїьке ппдіпс. 



Український співаник, 176 сторін. ап 

Робітничі піснї, (всі старокраєві) ". ,° 

Пісні Рекрутські 

Українських Народних Пісень на мішаний хор 

""« '••І-. <п. ■,..,...,. п П ... г, одшгоке украіп: 

КиЗКА КNVНАКNIА 



сою 
50ц 



848-854 Маїп Зі. 



\\' 



іпліред 






♦♦♦•♦^♦•4 












♦♦ 



♦♦ 






кам поручаемо сей збірник горячо _ ЦШа ^ "^^ ""• $?Уо ІІ 

Наинрасші народні дівочі піснї. .... *1'Р°' ♦♦ 



« » 









і-г^г-г^і\і-г:г:х:і:і:і:ш:і:гт;ітхшІ 



І 



'1 



■!«*%• -"^лі^їКНІГчІ^'^'- 



Ч^ Ь4^ 



» 



-►:♦ 



ВЕЛИКА БІБЛІЯ 

сьмо СІІп1!''',\?- """Г ,'""'' У«Раїнсьиою; містить: с. П- 
Оправлена в полотно І?^* 

СВЯТЕ ПИСЬМО НОВОГО ЗАВІТУ 

Вс. Евангвлт І всї Посіанія Апостолів. 500 сторін. . . 35ц 

СВЯТЕ ПИСЬМО НОВОГО ЗАВІТА 

Путь Паломника (Вогоніольця) 

ш.г,'іг.;і"'кт.^\"^ї.:г."".!".""!'::."%',"; 
Житє Ісуса Христа. 

чи ви ВЖЕ ЧИТАЛИ СЮ КНІШКУ? 

опТл;'не"жа";ЇЇи" "а:'оГ::иж;;Гл!ст7 продаж, .добисьт, 
«раю. Має вона 300 сторін друку І 73 о«оаГ«' "" " """" 
грубім папері. Книжка тяи/пиЛ. ооразнів друкованих на 

а.0 кождий ;!жв^гГсГ%"о:;:їгі-''Ег."^*:^.".''.^"'^Г2*5 

Новліі ;швіт Н. і, X. 

міткани і „отріояп,ш пояспе^ямп;" ^^™Г,^^^^^^^^^^ 

ського. - Цїиа теїїор Гпш .' °' '"° ""^^^ ^^ ■^- '^^7,"І^ 

• •• фЗ.ОО 



«^ 



г 



І 




;'>+Г>4ч>*04<Н<нНМЧМнЗ*О.Н«ЗКІЙЗ«Ц>і<Ш>гК^ 



ї 



Бібліотека 





ч. 
ч 






4і 



Фацмар наістарн гаш в* Канаді котру чятаї 
100 лидіЛ вйдаї ш гарних шжок для ширеня 
т пред нашні пошендів і ьті що мітядя 2 
або і умт. Двтиер викшдя: 

І Ціль Жи' 



Ч. 4 



ч. г;». 
ч. /). 
ч. ру 
ч. в 



Сим« 

ЛаНИЦ 

V тирані С , 
зїв. — Ціна 



10ц 

^ни в імьґ№. — Богдан Хмвльниць- 

•• 15ц 

■архпр Пммнвм Злети. — Практичний пЦ- 

іо фарм«ра 25ц 

ой УнраГнськето Народе — Логіка Хкі*- 

Збаражам ^ц 

и. — Оловіданя з житі унраГнскких кня- 

Борва Світів. - Фаитастмчиа поіїсті,! '. 40ц 

Маруся. -. Прискіячуа м АинТ ГригорШній Квіти?. 25в 
П Нед.ліо Рано ЗТ« Копала. — О. Кобиляксь^а . 
Ян жив Унражсьюій марод . 

Ч. 10 Природна мвт.іда яТчвия ідд 

Ч. 11. Наука про народМе гйсподарство бОи 

Ч. 12. Герой капіталу ; •■•■ ^^ 

Ч. 18. Дві могилі ,д|| 

Канадийські Оповіданя. — Збірка 
ського житя. _ А Новаи. 
КОЖДИЙ 



гарних оповідань з 



УКРАЇНЕЦЬ ПОВИНЕН ЧИТАТИ 



75и 
15ц 



канічдій- 
... 13ц 



„Канадийский Фармер' 



І 



^ се найстарша, І найбільша, нацгональна, популярно-про- 
сьвітна и політична часапись для всїх верств Українського 
рода. а виходить у Вінніпегу кождого тижня в пятницю 



На- 



ХТО ЩЕ НЕ ЧИТАВ 



6 

Ф 






„Канадийского Фармера** 

НЕХАЙ ЗАПРЕНУМЕРУЄ ЙОГО СОЬі ВИСИЛАЮЧИ 2 

ЛИШ $2.00, НА АДРЕСУ: X 

ОАІЧАОІАІЧ Р'АКМЕ^К | 

Г». о. Вох ЗвВв 8*. В. %УІппІ|9Є|^ І 

А буде отрииувати часопись через цілий оік. Щ 

А 



^♦З^.жіМ'Ль.^і! 



:1Г : 



.4 



РІК *.. 
1 




!*.• 



м 




ііаМЙГ'^^яЯШіб? "'ЇТІї^-Лг»'" "ТіГіиі*